Как будет ветрянка на украинском языке

ветрянка — 1. см. ветряная мельница 2. см. ветряная оспа Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов

ВЕТРЯНКА — (ветряная оспа), детское инфекционное заболевание, вызываемое вирусом из группы ГЕРПЕСОВ. После инкубационного периода, равного двум трем неделям, повышается температура; на теле, на конечностях и на лице появляются красные пятнышки (которые… … Научно-технический энциклопедический словарь

ВЕТРЯНКА — ВЕТРЯНКА, ветрянки, жен. (обл.). То же, что ветряк. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова

ВЕТРЯНКА 1 — ВЕТРЯНКА 1, и, ж. (прост.). Ветряная мельница. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

ВЕТРЯНКА 2 — ВЕТРЯНКА 2, и, ж. (разг.). То же, что ветряная оспа. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

ветрянка — ВЕТРЯНКА, и, жен. (прост.). Ветряная мельница. II. ВЕТРЯНКА, и, жен. (разг.). То же, что ветряная оспа. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

Ветрянка — Ветряная оспа Ребёнок с ветряной оспой МКБ 10 B01. МКБ 9 … Википедия

ВЕТРЯНКА — (chickenpox) легкое, но очень заразное инфекционное заболевание, вызываемое вирусом герпеса, который передается воздушно капельным путем. После инкубационного периода, длящегося 11 18 дней, у человека наблюдается небольшое повышение температуры,… … Толковый словарь по медицине

ветрянка — I ветрянка прут , ветерье ср. р. куст , с. в. р. Согласно Агрелю (Vetensk. Soc. i Lund Arsbok, 1922, стр. 73) и Петерссону (Lunds Univ. Årsskrift N. F., Bd. 18, No 7, стр. 58), родственно др. инд. vētras камыш , словен. vȋtra плеть, лоза,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

Ветрянка — I ж. разг. Ветряная оспа. II ж. разг. Ветряная мельница. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Ветряная оспа – болезнь, передающаяся воздушно-капельным путем. Чаще всего ею болеют дети дошкольного и школьного возраста. Это связано с тем, что вирус Varicella zoster имеет крайне высокую степень заразности, но у организма быстро вырабатываются к ней антитела, поэтому переболев в детском возрасте, взрослый человек становится невосприимчивым. Такая инфекция в любом возрасте может иметь ряд осложнений, среди которых – ветрянка на языке.

При ветряной оспе лечение практически всегда симптоматическое, т.е. все силы направляются на облегчение состояния и постобработку везикул. Это же заболевание, перешедшее в ротовую полость, может стать неприятной и даже серьезной проблемой.

Ветрянка на языке опасна тем, что в отличие от кожных высыпаний, на слизистой они не покрываются корочкой, которая должна защищать оставшиеся раны. Вместо нее образуются эрозийные участки, которые могут стать «воротами» для вторичной инфекции.

Основные характеристики ветрянки на языке:

Не образуется корка;
Сложно обрабатывать;
Болезненные ощущения при приеме пищи и даже воды;
Как и от кожных высыпаний беспокоит постоянный зуд;
Большая вероятность вторичных инфекций.

Основным признакам ветряной оспы (высыпаниям, зуду) часто предшествуют менее очевидные:

Общая слабость;
Повышенная температура тела (в зависимости от сложности течения болезни она может быть больше 38°C);
Боли в височной или затылочной части головы.

Бывает ли ветрянка на языке у детей? Да, но это довольно редкий симптом, обозначающий ослабление иммунитета. У взрослых же оно встречается намного чаще из-за, как правило, более тяжелого течения болезни.

Ветрянка на языке выглядит также, как и на кожных покровах. Это прыщики (пузырьки), наполненные жидкостью, когда они вскрываются на том же месте образовываются язвенные участки, для которых характерна сильная болезненность, зуд и затруднения при приеме пищи и воды. Главной опасностью, как уже было сказано, является появление вторичных инфекций.

Пациенты, находящиеся в группе риска возникновения ветрянки на языке:

С открытыми кариозными образованиями;
С хроническими заболеваниями полости рта и верхних дыхательных путей;
Патологиями, чья симптоматика предусматривает поражение слизистой рта.

К ветрянке на языке не только у ребенка, но и у взрослого нельзя относиться легкомысленно, так как это заболевание может переходить на верхние дыхательные пути и поражать внутренние органы.

Для того чтобы понимать может ли быть ветрянка на языке следует проанализировать иммунитет больного. Главной и основной причиной ее появления является неспособность организма оперативно справляться с внешними возбудителями. Это может происходит по многим причинам:

Хронические заболевания;
Сахарный диабет;
Болезнь, которую организм не успел побороть до поражения вирусом ветряной оспы;
Прием антибиотиков, цитостатиков и глюкокортикоидов.

В таких случаях рекомендуется обратиться к врачу-инфекционисту, чтобы не допустить ухудшения состояния.

Если вы при ветрянке на языке чувствуете, что боль с ротовой полости распространилась ближе к горлу или общее самочувствие становиться только хуже – это причина немедленно обратиться к врачу. При этом учитывайте, что ветрянка действует волнообразно и периоды улучшения сменяются повтором симптоматики. В тяжелых случаях протекания болезни это может продолжаться до 10 дней. В остальных ситуациях можно лечиться в домашних условиях.

Следите за гигиеной полости рта;
Соблюдайте щадящую диету;
Несколько раз в день проводите процедуры с использованием антисептиков.

Гигиена полости рта и регулярная чистка зубов – это то, чем даже взрослые люди часто пренебрегают. Во время течения болезни — это должно стать неотъемлемой частью вашего дня. Удалять зубной налет нужно обязательно. Лучше всего подойдет паста Солкосерил, обладающая антибактериальными свойствами. Допустимы и другие дентальные медикаменты.

Некоторые люди не меняют своего рациона и продолжают употреблять острую и горячую пищу, что делать если ветрянка появилась на языке категорически нельзя. Перечень продуктов, запрещенных к употреблению на все время течения болезни:

С большим содержанием специй;
Жирные и жареные;
Содержащие уксусную кислоту или большое количество соли (консервы, маринады);
С резким вкусом (чеснок, лук);
Сладкое;
Алкоголь и сигареты.

При ветрянке на языке рекомендуется не употреблять твердую и горячую пищу, так как она может вызвать сильную боль и негативно повлиять на эрозивные участки.

Обработка полости рта должна проводиться щадящими антисептическими растворами. Ни в коем случае не мажьте язык зеленкой (даже точечно).

Слабый раствор марганца отлично подсушит ранки и окажет антибактериальное действие. Растворите в теплой, но не горячей воде несколько кристалликов марганцовки. Тщательно перемешайте. Поласкайте аккуратно, чтобы оставшиеся кристаллики не попали в ротовую полость – они могут стать причиной химического ожога.
По той же схеме используют раствор соды, 1 ч.л. на 200 мл кипятка.
Растворы Фурацилина и Мирамистина окажут сильный антисептический эффект и предупредят присоединение вторичной инфекции.
Отвар аптечной ромашки поможет успокоить воспаление. Можно применять в качестве полоскания или растворять в теплом чае и пить в течение дня.
Чайная ложка Хлоргексидина, которую рекомендуется не разводить, а поласкать самим препаратом. Будьте осторожны и старайтесь не глотать его.
Ранозаживляющим и противовоспалительным эффектом обладает облепиховое масло, которое точечно наносят на язвочки.
Только под наблюдением специалиста можно использовать раствор Лизоцима с Новокаином в пропорции 3:1. Процедура должна назначаться врачом, но это значительно эффективнее, чем лечить ветрянку на языке с помощью подручных средств.
В случае невыносимой боли можно использовать лед, который не причинит вреда, но окажет кратковременный обезболивающий эффект.

У детей ветрянка на языке часто сопровождается отказом от воды и пищи, это связано с острой болезненность при их приеме. Таким образом, детское заболевание требует особого внимания и препаратов, в частности для детей до шести лет. Если вам интересно, чем можно обработать ветрянку на языке у ребенка, возьмите на заметку несколько действенных и безопасных препаратов.

Камистад гель обладает противовирусными, антибактериальными и болеутоляющими свойствами. Подходит для маленьких детей. Не рекомендуется употреблять чаще трех раз в день. В его состав входит лидокаин, который оказывает быстрое обезболивающее действие.
Еще один хороший болеутоляющий и противовоспалительный препарат – Калгель. Также подходит для малышей, но рекомендуется консультация педиатра.
Холисал гель. Помимо антисептического и анестезирующего эффекта обладает жаропонижающими свойствами и показан для применения при повышенной температуре тела.

Помните, ветрянка на языке у ребенка – веский повод обратиться к педиатру, так как это симптом ослабленного иммунитета, который в особенности у малышей требует врачебного вмешательства.

Вітрянка у дітей (вітряна віспа) — поширене вірусне захворювання, яким хворіють, однак, не обов’язково в дитячому віці.

У дорослих людей, які не перехворіли в ранньому дитинстві вітрянкою, це захворювання протікає набагато важче, і можливі ускладнення.

Вітрянкою хворіють всього один раз за все життя. У дитини, яка перенесла цю хворобу, виробляється стійкий імунітет, що виключає ймовірність повторного захворювання.

Про симптоми вітрянки і способи зараження повинен знати кожен з батьків.

Саму назву хвороба отримала в силу способу розповсюдження «за вітром», тобто, висловлюючись сучасною медичною мовою, повітряно-крапельним шляхом. Вітрянкою можна заразитися через слизову оболонку очей або за допомогою попадання інфекції у верхні дихальні шляхи. Найчастіше вітрянка передається від дитини до дитини в дитсадках і освітніх установах (школах, гімназіях). При цьому найбільша частота зараження припадає на віковий період до 10 — 12ти років. Досить однієї дитини, яка захворіла на вітрянку, щоб заразити дитячу групу в 20-30 малюків.

Найкраще лікувати вітрянку в домашніх умовах. Це не просто нежить, яка скоро пройде, вітрянка — серйозне захворювання, і українська медична практика рекомендує для лікування карантинні умови. Хоча, приміром, у європейських країнах прийнято не обмежувати хвору дитину від здорових однолітків, оскільки перехворіла в дитинстві людина не піддається небезпеці захворювання вітрянкою в дорослому стані, що набагато небезпечніше.

Заразною вітрянка стає за день до перших висипань на шкірі у хворої дитини. Період карантину продовжується ще протягом 5 днів з моменту появи останніх висипань. Але в медичній практиці користуються іншим правилом підрахунку тривалості карантину — у цілому 9 днів, починаючи з появи найперших висипань. Такі запобіжні заходи, проте, не гарантують від зараження контактуючих із хворою дитиною здорових дітей, так як небезпека зараження виникає ще до першого висипання на шкірі.

Вітрянка, як у дітей, так і у дорослих, може протікати безсимптомно протягом досить тривалого терміну — 1-3х тижнів. Цей період називається інкубаційним і мінімальний термін його продовження становить 7 календарних днів.

Після закінчення інкубаційного періоду у хворого раптово підвищується температура (39 ° C і вище). Фактично одночасно з підвищенням t° з’являються перші шкірні висипання, які є основним симптомом констатування вітрянки, а, не допустимо, нежиті чи грипу. Додатковими симптомами вітрянки можуть виступати головний біль, відчуття слабкості, нездужання і тд.

Перші висипання — плоскі рожеві цятки — відрізняються поодиноким розташуванням на шкірі, але вже через кілька годин частота шкірних висипань швидко збільшується. Цяток стає більше, розташовуються вони частіше і змінюються в своїх якостях — стають опуклими, і всередині точок висипки накопичується рідина, утворюючи бульбашки. Їх категорично не можна видавлювати!

Протягом перших 3х-4х днів хвороба призводить до дуже сильних висипань на шкірі дитини, а також на різних слизових оболонках: в роті, на очах, в області геніталій. Неприємним для дитини є ефект сильного свербіння, при тому, що не можна дозволяти маляті розчісувати ранки. В іншому випадку в ранку може потрапити інфекція.

З часом одні бульбашки проходять, але періодично виникають нові, «дозрівання» яких проходить подібно ранкам, що вже зажили — іншими словами, вітрянка протікає хвилеподібно. Дня через чотири після першого висипання — припиняється поява нових бульбашок, після чого захворювання йде на спад. На місцях старих бульбашок залишаються скоринки, що відпадають самостійно з плином деякого часу. Якщо дотримуватися всіх рекомендації педіатра, надалі слідів залишитися не повинно.

Вітрянка — це вірус за своєю природою і тому лікування антибіотиками безглуздо, оскільки останні впливають на бактеріальний тип інфекції, а не на вірусний. Антибіотики призначаються у деяких випадках при вітрянці для боротьби з бактеріальною інфекцією, що приєдналась, наприклад, при занесенні її через відкриті ранки брудними руками або в інших випадках, коли відбувається нагноєння пухирів.

Саме тому не можна допускати розчісування дітьми слідів висипки. Маленьку дитину треба відволікати від неприємностей сверблячки: прочитати казку, заспівати пісеньку, відвернути увагу тим, що відбувається за вікном і т. д.

Оскільки зазвичай вітрянка лікується амбулаторно , подібне піклування хворої дитини повністю лягає на плечі батьків.

Фармакологічного лікування у вітрянки фактично не існує. Але бажаний постільний режим, помірний розпорядок дня без активних ігор а також використання засобів, що знижують неприємні відчуття у дітей, що викликаються висипаннями. До останніх відносяться:

часта зміна натільної дитячої білизни;
щоденна, а то і дворазова за день, зміна постільної білизни;
виключення намокання ранок висипання (крім спеціальних короткочасних ванн);
виключення з раціону харчування дитини всіх можливих алергенів (акцент у харчуванні робиться на молочні продукти і продукти рослинного походження);
обробка ранок «зеленкою».

Допускається і навіть вітається приймати дитині короткочасну ванну з додаванням у воду слабкого розчину марганцю, що вносить ефект знезараження. Проте на цей рахунок європейська медична практика знову ж відрізняється від рекомендацій українських педіатрів. У Європі лікарі рекомендують не ванну, а душ, особливо, для дітей молодшого віку, у яких перебіг вітрянки майже завжди пов’язаний з бактеріальною інфекцією. Душ, на їх думку, значно покращує стан дитини, рятуючи її від безперервної сверблячки. Наші педіатри виступають категорично проти душа взагалі, проти прийняття ванн в період гострого висипання і допускають тільки зазначений варіант з марганцівкою в період, коли чергова «хвиля» висипань йде на спад. Купання під проточною водою може інфікувати відкриті ранки.

Під час вітрянки дитині необхідно рясне пиття, також як і при протіканні ГРЗ, грипу та інших хвороб, коли підвищена температура може привести до зневоднення. У дітей, як правило, зникає апетит під час хвороби, батьки повинні постаратися заповнити недолік живильних речовин і загальної кількості рідини в організмі дитини.

Прийом жарознижувальних засобів при вітрянці у дітей також регулюється, як і при протіканні грипу, тобто давати жарознижувальне в дозах, обумовлених віком і власною вагою дитини, треба при t ° вище 38°C. При цьому прийом аспірину дітьми віком до 12 років — не рекомендується. Зазвичай при вітрянці дітям прописуються жарознижувальні засоби на базі парацетамолу, які при правильно дотриманому дозуванні (згідно інструкції препарату) — безпечні. Жарознижувальне на базі парацетамолу знімає жар і одночасно надає протизапальну дію.

Для зняття свербіння можна використовувати антигістамінний препарат, наприклад, «Діазолін», але тільки за приписом лікаря і в прописаному ним же дозуванні. Тому, якщо ваш педіатр не призначив нічого подібного, задайте йому відповідне питання.

При висипаннях на оболонці очей застосовується противірусний гель «Ацикловір», призначений спеціально для очей. Питання його застосування також необхідно обговорити з педіатром.

З приводу горезвісної зеленки, характерні цятки якої покривають тіло хворої на вітрянку дитини, можна сказати, що вона не належить до лікувального засобу, а лише знезаражує ранки і запобігає потраплянню в них інфекції. Плюс до цього, зеленка знімає ступінь свербіння.

Зеленку може замінити в цьому сенсі слабким розчином марганцю, а ось застосування спирту в знезаражувальних цілях неприпустимо. Для лікарів та у колі близьких людей фіксування ранок зеленкою служить додатковим сигналом про зараження дитини вітрянкою.

Після хвороби на місці бульбашок і пухирів у діток можуть залишитись незначні рубчики. Але якщо в період протікання хвороби не спостерігалося нагноєнь, то з часом сліди зникнуть.

Запалення головного мозку — важкий вид ускладнення після вітрянки у дітей. Зустрічається дуже рідко. У цьому сенсі особливо небезпечна вітрянка у новонародженого, часто отримана під час перебігу вагітності матері. Щоб уникнути цього — своєчасно робляться щеплення людям, що раніше не хворіли на вітрянку. Встановити цей факт можна шляхом спеціального аналізу крові. Подібні щеплення роблять і дітям, але також після встановлення факту не зараження. За результатами цього аналізу щеплення роблять протягом 2х — 3х діб після контакту із зараженою людиною.

У переважній більшості випадків вітрянка у дітей у віці старше 1-го року проходить без ускладнень.

источник

Вітрянка — один з найпоширеніших діагнозів у дитячих медичних картках. Причин тому безліч… Вітряна віспа — інфекційне захворювання, збудником якого є вірус герпесу третього типу. Ступінь заразності цією хворобою наближається до 100%, особливо часто спостерігаються спалахи захворювання серед дітей, коли вони починають відвідувати дитячі садочки та школи.

Вітрянка відноситься до тих хвороб, вберегатися від яких не дуже і потрібно, адже краще перехворіти нею в ранньому дитинстві, з віком перебіг хвороби стає все більш складним. Захворювання є настільки заразним, що рідкісному малюкові вдається його уникнути. Лікарі стверджують — якщо дитина була в контакті з носієм вітрянки, зараження неминуче. Зазвичай перші ознаки хвороби з’являються на 12-14-й день після контакту.

Збудник вітрянки — вірус герпесу третього типу, він також є причиною і іншого вірусного захворювання, під назвою оперізуючий лишай. Збудник передається від людини до людини переважно повітряно-крапельним шляхом, найризикованіші в плані зараження місця — дитячі колективи: садочки, школи, спортивні та творчі секції. Вірус настільки летючий, що може поширюватися на відстані до 20 кілометрів.

До речі, дитина може захворіти на вітрянку, «підхопивши» вірус від дорослої людини, що страждає на оперізуючий лишай при цьому захворюванні так само виділяються в повітря віруси Варіцелла-зостер (герпесу 3-го типу).

Проникаючи крізь слизову оболонку дихальних шляхів, вірус потрапляє у кров і лімфу, де він активно розмножується і проникає в клітини епітелію шкірних покривів і слизових оболонок. Першою ознакою зараження є характерний висип, який з’являється на обличчі і животі дитини, а потім дуже швидко поширюється по всьому тілу.

Вітрянка у дітей починається з раптового підвищення температури, без будь-яких інших симптомів — ні нежиті, ні кашлю при цьому немає. Буквально через добу на тільці дитини з’являється висип, який буквально на очах поширюється по всьому тілу. Червоні дрібні прищики виникають, немов точками або спалахами, а нові з’являються між уже наявними.

Температура може триматися від 2 до 10 днів, в середньому 3-5, потім нормалізується. Свербіж з’являється, коли прищики перетворюються в пухирці, на місці яких утворюються скориночки. Якщо скоринки не чіпати, висипання поступово проходять і одужання настає без наслідків. Оскільки збудник вітрянки вірус, антибіотики проти нього не э ефективними, навіть можуть бути шкідливими, як правило, вітрянка у дітей особливого лікування не поребує, але іноді можуть виникати ускладнення.

Вірус герпесу 3-го типу, інакше званий — Варіцелла-зостер, потрапляє до дитячого організму через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів — нос і рот, і починає активно і дуже швидко розмножуватися. Проникаючи в лімфу та кров дитини, вірус розноситься по всіх органах і досягає верхнього шару епітелію, що проявляється у вигляді висипу. Від моменту контакту з носієм вірусу герпесу до перших ознак прояву хвороби може пройти від 7 до 21 дня, зазвичай у дітей це 12-14 днів.

Як говорилося раніше, починається вітрянка з раптового безпричинного підвищення температури, дитина скаржиться на слабкість і погане самопочуття. Через деякий час на тілі хворого малюка з’являються перші поодинокі рожеві прищики, які на очах поширюються по всьому тілу і перетворюються на пухирці, заповнені рідиною.

Висип у вигляді пухирців з’являється так само і на слизових оболонках. Через 1-2 дні після початку захворювання з’являються перші прищики. Через 2-3 дні пухирці починають підсихати, на їх місці утворюються скориночки і все це супроводжується сильним свербінням. Якщо скоринку розчесати, на її місці залишиться довічний шрам. Зазвичай поява нових прищиків припиняється від 5 до 7, в більш важких випадку до 10 днів. Далі залишається тільки дочекатися, поки заживуть вже наявні скоринки.

Висипання з’явилися і в роті у малюка? Таке буває при ускладненому перебігу хвороби. Пильний контроль лікаря за станом дитини в цьому випадку є необхідним!

Педіатри вважають вітрянку легким захворюванням, яке цілком можна перенести вдома, однак, не все так просто. Досить рідко, тим не менш, бувають ситуації, коли без медичної допомоги просто не обійтися. Кожна мама повинна знати, коли припинити самолікування та попросити про допомогу у доктора.

Вітрянка відноситься до «дитячих» хвороб, оскільки вірус герпесу третього типу, який і є збудником, потрапляючи до організму вперше, стимулює вироблення антитіл до нього, що зберігаються довічно. Однак вірус не гине, а лише втрачає активність і залишається в пасивному стані в клітинах нервової системи і хоч на вітрянку хворіють тільки один раз, при зниженні імунітету і інших сприятливих для вірусу умовах, він цілком може активізуватися і проявитися у вигляді дуже неприємного захворювання, під назвою «оперізуючий лишай».

Як правило, в дитячому віці хвороба переноситься досить легко, не вимагає прийому спеціальних препаратів і проходить протягом 1-2 тижнів без ускладнень. Незважаючи на те, що вітряна віспа відноситься до легких захворювань, слід звернутися за допомогою в ситуаціях, що перераховані нижче.

Ніколи не варто ставити діагноз самостійно. Навіть якщо ви впевнені, що це вітрянка, викличте лікаря, нехай він підтвердить вашу здогадку і порадить, як вести себе правильно.
Якщо через кілька днів після початку висипу, дитині стає важко дихати, з’являється кашель. Так може проявлятися досить рідкісне ускладнення, яке має назву вітряночна пневмонія.
Виявляються ознаки запалення головного мозку (енцефаліт) — світлобоязнь, нудота, блювота, головний біль. Всі ці прояви не мають прямого відношення до вітрянки, але вірус може повести себе непередбачувано.
Можливою ознакою приєднання до хвороби бактеріальної інфекції може бути підвищена температура більше 2-3 діб після першого висипання. Це привід обов’язково показати дитину лікарю, можливо доведеться давати антибіотики.
Висип з’являється на очному яблуці дитини.
Якщо пройшли два тижні після початку висипання, а нові прищики продовжують з’являтися.
Інфікування вітряночних ранок, що проявляється запаленням і утворенням виразок. В такому випадку необхідно показати дитину дерматологу.
Медична допомога може знадобитися, якщо на вітрянку захворіла дитина старше 12 років, хвороба може протікати досить важко, іноді навіть потрібна госпіталізація.
Обов’язково спостереження фахівців, якщо на вітрянку захворіла вагітна жінка, особливо якщо зараження сталося на початку вагітності або незадовго до пологів. У цьому випадку можливо внутрішньоутробне зараження малюка.

Важливо пам’ятати, що інкубаційний період при вітрянці може тривати до 20 днів, але частіше за все це 12-14 днів. Уже в цей період, приблизно за 2-3 дні до першого висипання, можна заразитися вітрянкою, а через 6-8 днів після появи останнього прищика, дитина вже не є заразною. При контакті з людиною, яка хворіє на оперізуючий лишай, можна захворіти на вітрянку, якщо в організмі ще немає імунітету проти неї.

Симптоми вітрянки настільки типові, що її важко сплутати з іншою інфекцією, проте, навіть якщо ви впевнені що у вашої дитини вітрянка, консультація з лікарем необхідна, як мінімум для підтвердження діагнозу. Адже досвідчений педіатр настільки часто стикається з вітряною віспою у дітей, що вже по одному тільки вигляду і розташуванню висипу може впізнати хворобу.

Незважаючи на те, що симптоми вітряної віспи досить типові, варто звернутися до досвідченого лікаря для підтвердження діагнозу. У дітей до 12 років захворювання протікає досить легко і не вимагає госпіталізації. А якщо врахувати, що як такого лікування від вітрянки не існує, необхідно створити умови для успішної боротьби дитячого організму з вірусом і полегшення стану.

Оптимальні умови для одужання — температура в приміщенні 19-21 градус, вологість 65-75%. Щоденне вологе прибирання і провітрювання кімнати допомагає зменшити кількість вірусів в повітрі і допомогти знизити температуру у дитини

Давайте дитині достатню кількість рідини, щоб уникнути зневоднення і дати можливість потіти, коли температура знижується.

Якщо на вітрянку захворіла дитина молодше 12 років, хвороба не вимагає ніякого спеціального лікування і зазвичай протікає легко і проходить сама протягом 9-10 днів. Якщо хворий важко переносить підвищену температуру, рекомендують її збивати допустимими для дитини жарознижувальними, зазвичай на основі ібупрофену або парацетамолу.

Категорично неприпустимо при вітрянці давати дитині аспірин, оскільки він може спровокувати небезпечний стан — синдромом Рея. Вітрянка вважається легкою дитячою інфекцією, проблеми можуть виникнути, якщо захворіє дорослий чоловік, а особливо серйозно треба поставитися до ризику зараження вагітним жінкам, які не мають імунітету до вітрянки.

Висип, який з’являється у вигляді червоних цяток, через 1-2 дні перетворюється в бульбашки, заповнені рідиною, які подсихаючи, утворюють скориночки. Саме на цьому етапі дитину турбує сильний свербіж. Не можна допускати зчісування скоринок, оскільки, по-перше, це може спровокувати нагноєння, а по-друге, на місці скоринки залишиться довічний шрам. Для полегшення свербіжу зеленка і фукорцин неефективні, можуть полегшити стан антигістамінні препарати, які повинен порекомендувати лікар, мінімальний контакт з одягом, прохолодне повітря, тепла ванна.

У цивілізованих країнах висипання при вітрянці нічим не обробляють, але якщо дуже хочеться підтримати народну традицію, можна позначати прищики зеленкою. Це допоможе не пропустити той самий день, коли нові цятки вже не з’являться, а значить розпочинається одужання. Якщо температура не знижується, можна дати жарознижуючі на основі парацетамолу або ібупрофену.

Через 7-8 днів хвороби на дитячому тільці більше не з’являються нові прищики, старі поступово засихають і відпадають без сліду (якщо їх не розчісувати), температура нормалізується. На цьому етапі дитина вже не заразна, залишається тільки дочекатися повного відновлення самопочуття і апетиту.

Імунітет проти вітрянки залишається на все життя і повторно захворіти дитина вже не може. Однак неактивний вірус герпесу залишається в клітинах нервової системи так само довічно, а в разі зниження імунітету може активізуватися і проявиться у вигляді оперізуючого лишаю.

Як правило, спілкуватися з дітьми після перенесеної вітрянки дозволяється вже на 9-10 день від початку хвороби, але карантин в дитячих установах зберігається до 21 дня з моменту повідомлення про захворювання.

Під час вітрянки дитину не тільки можна, а й потрібно купати. Але дотримуватися при цьому кількох найважливіших правил.

Купання частково знімає свербіж, тому дитина із задоволенням хлюпається у воді. Але не дозволяйте їй перебувати у ванні більше 10 хвилин.
Щоб посилити лікувальний ефект процедури, додайте у воду відвар ромашки або череди.
Не використовуйте під час купання миючі засоби: мило, гелі або пінки для ванни. Вони дратують шкіру.
Не намагайтеся очистити тіло дитини від кірочок за допомогою мочалки: все, що готове відпасти, відпаде самостійно. Насильницьке очищення може нашкодити малюкові.
Після купання не витирайте дитину рушником, промокніть воду або дайте дитині обсохнути (якщо дозволяє температура приміщення).
Після ванни, як тільки шкіра висохне, змастіть прищики зеленкою.

Одного разу розпізнавши вірус вітрянки, організм виробляє стійкий довічний імунітет до нього, а це значить, що в 99% випадків повторно захворіти на вітряну віспу дитина не може. Однак важливо розуміти, що навіть після того, як вдалося впоратися з вітрянкою, вірус герпесу залишається в організмі на все життя. Він розташовується в клітинах нервової системи людини, а в разі ослаблення імунітету або повторної зустріччю з вірусом вітрянки проявляється у вигляді оперізуючого лишаю.Таким чином, дитина, яка ще не хворіла на вітрянку, може заразитися від дорослого, що хворіє на оперізуючий лишай.

Деякі батьки навмисне приводять дитину в дитячий колектив, в якому знаходиться носій вітрянки. Наскільки виправдані їх дії і чи варто спеціально заражати дитини цим вірусом?

Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.

источник

Вітрянка — симптоми захворювання, особливості перебігу та форми вітряної віспи, вітрянка у дорослих і дітей гр | Медичний довідник Virgo

Вітрянка — симптоми захворювання, особливості перебігу та форми вітряної віспи, вітрянка у дорослих і дітей гр

Вітрянка (вона ж — вітряна віспа) — це інфекційне високозаразне захворювання, переважним чином вражає дітей. Вітрянка, симптоми якої характеризуються, насамперед, появою бульбашкового висипу, між тим, може бути діагностована і у дорослих, особливо у тому випадку, якщо не були зроблені відповідні щеплення.

Збудником захворювання є вірус, що відноситься до сімейства герпесвірусів (Варіцелла Зостер або інакше — герпес Зостер). Цей вірус, опиняючись в умовах зовнішнього середовища, досить швидко гине (буквально в період десяти хвилин). Враховуючи таку його особливість, можна визначити, що виключається можливість зараження вітрянкою через ті предмети, які використовував хвора людина, як виключається можливість зараження через третіх осіб. Відповідно, нагрівання, УФ-опромінення, сонячне світло і іншого типу фактори впливу стають згубними для вірусу.

Для здорових дітей вітрянка в більшості випадків її виникнення не є серйозним захворюванням. Цього, однак, не сказати про даному захворюванні у дорослих людей, вагітних жінок і новонароджених немовлят, у підлітків та у тих осіб, для яких актуальне імунодефіцит тієї чи іншої специфіки (в деяких випадках це можливо після трансплантації органів і при актуальною ВІЛ-інфекції, значно частіше — при зниженому імунітеті, на тлі акліматизації або після серйозного стресу). Що примітно, при імунодефіциті можливими є ситуації навіть з повторним зараженням вітрянкою.

Висип при вітряній віспі заживає без слідів, тому як шкірні поразки висипом поширюються без підняття шару епідермісу. Між тим, розчісування висипки (пошкодження паросткового шару) може стати причиною утворення атрофічного рубця (рубців).

В якості джерела інфекції виступає занедужав вітрянкою людина, він, в свою чергу, є епідеміологічну небезпеку з завершення інкубаційного періоду і аж до того моменту перебігу захворювання, під час якого починають відпадати скоринки. Поширення збудника здійснюється повітряно-крапельним шляхом, в найбільшою мірою схильні до захворювання діти від шести місяців до семи років. І хоча вітрянка, як ми вже зазначили, зустрічається і у дорослих, захворюваність серед них не настільки часта, що пояснюється переважно тим, що ними це захворювання, як правило, переноситься в дитинстві.

Щодо сприйнятливість до вітряної віспи вказується абсолютна цифра, тобто — 100%. Хворі з цим захворюванням стають заразними в рамках періоду 24 годин до моменту появи у них висипки, після чого вони залишаються такими в період строку п’яти днів після реєстрації на шкірі останнього з елементів висипань, властивих цьому захворюванню. Виділення вірусу в навколишнє середовище відбувається через вміст пухирців, з’являються на слизових і шкірі у хворої людини. Вже струм повітря забезпечує поширення інфекції на значні відстані при подальшому зараженні, яке можливо навіть в результаті незначного побіжного контакту з ним.

Найбільша активність в епідеміологічному плані наголошується в період осені/зими, зростання захворюваності також збільшується в рамках періоду кожні 4-6 років. Найчастіше хворіють діти у віці 5-9 років, новонароджені на 2-3 місяці життя хворіють рідко, що пов’язано з наявністю у них материнських антитіл.

В якості вхідних воріт для інфекції виступає слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. Протягом вітрянки можна розбити на кілька основних етапів.

Зараження, інкубаційний період. Відбувається потрапляння вірусу в організм з паралельною його фіксацією в рамках слизової верхніх дихальних шляхів при одночасному його накопиченні тут і розмноженні. Вітрянка, інкубаційний період (симптоми на даному етапі відсутні) якої триває близько двох тижнів, характеризується також незаразностью хворої людини.
Перші симптоми вітрянки. Відбувається поступове проникнення в кров вірус вітрянки, після чого, при досягненні достатньої його кількості в ній, формується реакція з боку імунної системи самого організму на адресу чужорідного вторгнення. Цей період може супроводжуватись підвищенням температури, появою головного болю та слабкості, а також болі в області попереку. Що стосується основного симптому захворювання, що проявляється, як ми вже виділяли спочатку, у вигляді висипу, то в рамках розглянутого періоду про нього говорити поки рано. Тривалість прояву перших симптомів вітрянки складає близько 1-2 днів, і саме з цього часу, тобто після завершення інкубаційного періоду і з моменту переходу до періоду перших симптомів, хвора людина стає заразним для оточуючих.
Гостра (первинна) стадія. Струм крові забезпечує досягнення вірусом основних його цілей у вигляді нервових і шкірних клітин. Нерви поки не зазнають поразки, відбувається лише закріплення Варицеллы Зостер спинного мозку (точніше — його корінців). Що стосується шкіри, то тут симптоматика вже дає про себе знати, тобто з’являється характерний висип, що відбувається періодично, в період терміну наступних декількох днів (до тижня). В даному випадку висип виступає в якості прояву реакції з боку організму на ту діяльність, яку в ньому здійснює вірус вітрянки за його зосередженні в рамках шкірного покриву. Значно рідше висип при вітряній віспі на цій стадії виявляється малопомітною або непомітним чином, за рахунок чого значною мірою ускладнюється діагностування захворювання. Тут, аналогічно попередній стадії, хворий все також є заразним для оточуючих.
Стадія одужання. При нормальному стані імунної системи хворого на вітрянку, висипання, їй властиві, порядку зникають через 3-7 днів. Помітно поліпшується і в цілому самопочуття, завершується попередня, гостра стадія. Відповідно, з її завершенням настає період, при якому хворий стає незаразних для оточуючих, хоча вірус за рахунок його закріплення в нервових клітинах в них залишається назавжди.
Гостра (вторинна) стадія. Ця стадія актуальна в ситуації з ослабленим імунітетом хворого, а також у ситуаціях, при яких відбувається стимуляція нервової системи (що також можливо на фоні частих стресів) — тут вірус вітрянки проявляє себе знову. Ті місця, в рамках яких будуть зосереджуватися на цей раз висипання, залежать від нерва, найбільшою мірою ураженого. У більшості випадків сюди відноситься живіт, пахвова область, за рахунок чого, до речі, захворювання визначається вже як «оперізувальний лишай» (або синонім — оперізуючий герпес). Примітно, що для цієї стадії не обов’язковим є виникнення висипу, за рахунок чого симптоматика обмежується лише появою больових відчуттів вздовж ходу ураженого нерва (особливо протягом таке часто зустрічається у пацієнтів літнього віку). В рамках періоду прояви шкірних висипань хворий, аналогічно вітряну віспу, заразний для оточення.

У відповідності з особливостями перебігу, прийнята і, відповідно, застосовується наступна класифікація захворювання:

У відповідності з механізмом виникнення вітрянка може бути:
вроджена;
придбана.

Згідно з формою:

типова форма;
атипова форма:
рудиментарна атипова форма;
гангренозна форма;
геморагічна форма;
вісцеральна форма.

Відповідно до характеризує протягом вітрянки ступенем тяжкості:

легкий ступінь тяжкості;
середньотяжка;
важка.

У відповідності з притаманними особливостями перебігу захворювання:

гладке протягом (ускладнення відсутні);
протягом з ускладненнями;
протягом комплексі з мікст-інфекцією.

Вітрянка придбана протікає у відповідності з наступними термінами для кожного актуального в ній періоду:

інкубаційний період — тривалість в межах 11-21 дня (переважно, як нами вже було зазначено, термін інкубаційного періоду при вітряній віспі становить два тижні, відповідно, 14 днів);
продромальний період — в межах доби;
період розпалу захворювання (появи висипки) — від 3-4 днів і довше;
реконвалесценція — в межах строку 1-3 тижнів.

Наступний за інкубаційним періодом продромальний період, що важливо помітити, проявляється не у всіх хворих. Його прояви зокрема зводяться до підвищеної температури (в рамках субфебрильних показників 37-37,5 градусів), а також до появи деякого нездужання і висипу, що нагадує висип при кору або висипання при скарлатині (вона зберігається протягом декількох годин).

Слідом за симптоматикою продромального періоду або у стані нормального самопочуття (у разі відсутності цього періоду) відзначається підвищення температури в межах 37,5-39 з поступовим погіршенням загального самопочуття і з появою у хворого характерної висипки. Спочатку така висип нагадує пляму, преобразующееся через кілька годин в папули, а після цього — в везикул. Таким чином, утворюються дрібні бульбашки, діаметр яких становить близько 0,2-0,5 см, розташовуються вони в рамках не піддався інфільтрації підстави, в оточенні віночка у вигляді почервоніння, стінка цих бульбашок зовні напружена. Везикули мають однокамерний вигляд, в рамках перших діб вони мають схожість з краплями роси, проте вже до других діб вміст стає мутним, через добу-двоє відбувається підсихання пухирців з одночасним перетворенням в скоринку, відпадає вона у термін 1-3 тижнів. Вже після того як скоринки відокремляться від шкірного покриву, на ньому залишається або депигментированное пляма, або пігментація. У переважній більшості випадків рубці, як завершальний етап після висипу на шкірі не залишаються.

Процес висипання не є одночасним, тут скоріше можна виділити його періодичність протягом строку декількох днів. З-за подібної картини виникнення висипки шкіра при вітряній віспі має елементами, що знаходяться на різних стадіях розвитку (що визначається як помилковий поліморфізм). Для наочного прикладу вітрянка (симптоми) — на фото нижче, з відповідною вказівкою шкірного ураження при ній.

Висип при вітряній віспі (фото 1) Висип при вітряній віспі (фото 2)

Щодо області зосередження можна виділити переважну локалізацію на обличчі і тулубі, в області волосистої частини голови та на кінцівках. Також характерна тенденція до зосередження переважно в тих місцях, де найбільшим чином шкіра схильна до подразнення, а також в місцях з найбільшим на неї тиском. В якості супроводжуючого висип симптому також можна відзначити незначно виражений свербіж і поява самої висипки в області слизових, що передбачає ураження статевих органів, гортані, кон’юнктиви, рогівки. Бульбашки висипки досить швидко підлягають розм’якшенню і виразки, через 5 днів ерозії загоюються.

На протязі всього періоду, в рамках якого проявляється висип, хворі відчувають лихоманку (в період декількох днів), інтоксикація виражена помірно. Не виключається можливість розвитку лімфаденопатії (збільшення лімфовузлів).

Тепер зупинимося на особливостях перебігу атипових форм вітряної віспи.

Рудиментарна форма захворювання розвивається у дітей, які мають специфічним залишковим імунітетом, а також у тих пацієнтів, які при інкубаційному періоді одержували препарати крові або імуноглобулін. Для цієї форми характерна в цілому легкий перебіг. Висип проявляється у вигляді необильного типу плямисто-папульозних утворень, причому освіти ці не завжди перетворюються в пухирці. Перебіг захворювання відбувається при нормальній температурі пацієнтів, а також при задовільному загальному стані.

Геморагічна Форма виступає в якості одного з найбільш важких варіантів прояву вітряної віспи, який, крім цього, є одним з найбільш злоякісних за характером перебігу. Розвиток цієї форми захворювання відбувається у осіб з ІДС (імунодефіцитний синдром), а також у тих осіб, які отримували цитостатики та глюкокортикоїдні гормони. Також можливий прояв геморагічної форми вітряної висипу у новонароджених. Для захворювання характерною є поява високої температури і вираженій інтоксикації. Крім цього розвиваються поліорганна патологія у комплексі з геморагічним синдромом, що проявляється у формі виникнення в бульбашках геморагічного вмісту (кровотечі в них), крововиливи в шкіру і клітковину, слизові оболонки і внутрішні органи. Також з’являються й інші кровотечі, а саме з носа і ШКТ, кровохаркання і гематурія (поява в сечі крові). Розглянута форма захворювання визначається і як блискавична пурпура, причому основна її небезпека полягає в тому, що її завершенням може стати летальний результат.

Вісцеральна Форма діагностується переважним чином у дітей недоношених, новонароджених дітей, а також у дітей, відповідних категорії старшого віку при актуальному для них ІДС (імунодефіцитному синдромі). Протягом цієї форми характеризується тяжкістю проявів, а також довгостроково поточної інтоксикацією в комплексі з вираженою лихоманкою і рясним характером висипки. Також ураженню піддаються нервова система і внутрішні органи, а саме нирки, легені, печінка, підшлункова залоза, наднирники, эндокард, селезінка, травний тракт та ін. Нерідко і ця форма захворювання завершується летальним результатом.

Гангренозна Форма є актуальним варіантом, знову ж таки, для пацієнтів з імунодефіцитним синдромом, хоча і діагностується вона вкрай рідко. Основні її особливості полягають у прояві вираженої інтоксикації і в цілому в тривалому перебігу. Вітрянка у гангренозною формою проявляється у вигляді великого розміру бульбашок, на яких досить швидко утворюється струп (скоринка, яка зазвичай покриває рани при саднах, опіках і тому подібних ураженнях шкіри; вона утворюється з відмерлих тканин, гною і згорнулася крові) із зоною некрозу (омертвіння). Отпаданию струпа супроводжує одночасне оголення глибоких виразок, причому гояться вони у вкрай уповільнених темпах. Найчастіше захворювання в цій формі протікає з ускладненням у вигляді сепсису при подальшому настання летального результату.

Вітрянка у дорослих, як ми вже зазначали, може розвинутися в тому випадку, якщо в дитинстві їм не доводилося стикатися з цим захворюванням. Крім того, не виключаються й такі випадки, при яких вітрянка розвивається на тлі пригніченого стану імунної системи, чому може посприяти цілий ряд факторів (пересадка органів, гормональна терапія, хіміотерапія тощо), проявляється в цих випадках захворювання і повторно. Якщо зараження відбувається на фоні менш вираженого впливу сторонніх чинників на організм (стадія загострення хронічного захворювання, стреси тощо), то активація вірусу відбувається з проявами, властивими опоясывающему герпесу.

Отже, зупинимося на симптоматиці. Захворювання, здебільшого легко протікає в дитячому віці, у дорослих проявляється як мінімум у середній формі важкості клінічних проявів. Після 20 років важкі форми захворювання, так само як і форми ускладнені, дорослі, незалежно від причетності до конкретної вікової категорії, переносять з однаковою частотою. Повторимося, що при імунодефіцитних станах, а також при наявності інших супутніх захворювань в хронічній формі, вітрянка виявляє себе значно важче.

Тривалість інкубаційного періоду, як і в загальному описі по захворюванню, становить близько двох тижнів. Стадія продрома супроводжується общеинфекционной симптоматикою (слабкість, ломота, субфебрильна температура, головний біль). Перші ознаки вітряної віспи найчастіше у дорослих виявляються у вигляді симптоматики, відповідної набряку головного мозку, а також симптоматики, що вказує на втягнення в актуальні процеси периферичної нервової системи. Зокрема, сюди можна віднести звуко — і світлобоязнь, нудоту, блювоту (без полегшення після неї), судомні посмикування, що відзначаються в скелетних м’язах, слабкість, порушення координації рухів.

Поява на шкірі рожевих плям характеризує початок періоду висипань, що визначає наступну симптоматику вітрянки для дорослих:

Висип, що з’являється на шкірі рясно і вказує до 5-го дня на актуальність помилкового поліморфізму, якому, вона, тим не менш, відповідає.
На слизових (статеві органи, рот, дихальні шляхи) з’являються енантеми.
Повторні висипання проявляються хвилями, що триває в період терміну 10 днів.
На висоті актуальних при захворюванні висипань відзначається підвищення температури тіла до 40 градусів.
Симптоматика інтоксикації носить вкрай виражений характер прояву.
Ускладнення у дорослих обумовлюється актуальністю гноєродной флори. З везикул утворюються пустули, характеризуються тривалістю мокнення. Розтин їх призводить до оголення глибоких виразок, загоєння їх, у свою чергу, супроводжується появою рубців. При невідповідному рівні роботи імунної системи організму не виключається можливість розвитку флегмон, абсцесів та фасциитов, що може призвести чи не до сепсису або до некротичній формі цього захворювання.
Вітрянка у частих випадках протікає в атиповій формі (різновиди їх ми розглядали раніше, вони також відповідають прояву в картині захворювання у дорослих).

Як нами вже зазначалося спочатку, вітрянка у дітей і симптоми, властиві їй, до трьох місяців їх життя проявляється виключно рідко, що пояснюється отриманням ними антитіл матері трансплацентарным шляхом. Між тим, у разі відсутності в анамнезі матері в минулому вітряної віспи як перенесеного захворювання, вироблення відповідних антитіл не відбувається, тому, власне, не відбувається і їх передачі. Відповідно, контакт з інфекцією призводить до того, що дитина може захворіти практично відразу після народження. У разі відповідності зазначеної картину можливого придбання захворювання, вона, в свою чергу, характеризується деякими особливостями, які ми також виділимо:

часте виявлення при вітряній віспі періоду продромы, триває протягом строку 2-4-х днів при супроводі їх вираженою симптоматикою інтоксикації;
у межах періоду, під час якого з’являються властиві захворювання висипання, також відзначається підвищена температура і виражені в проявах симптоми інтоксикації (що також полягає і в загальномозкових проявах);
з’являються висипання нерідко за характером прояву рясні, у розгляді еволюції елементів простежується сповільненість, в бульбашках часто вміст геморагічне;
тривалість періоду висипань становить близько 7-9 днів;
нерідко до захворювання приєднуються бактеріального типу ускладнення;
перебіг захворювання у частих випадках характеризується власною вагою;
не виключається перебіг захворювання у відповідності зі сценарієм, властивим вісцеральної його формі, формі геморагічної формі або гангренозний.

Також окремо слід зупинитися на такій формі захворювання, як внутрішньоутробна вітряна віспа, і зокрема на таких належать до неї клінічних формах як эмбриофетопатия (яка визначається як синдрому вродженої вітрянки) і на неонатальної форми вітряної віспи.

Внутрішньоутробна вітряна віспа. При розгляді статистики щодо актуальною захворюваності можна виділити показники 5 випадків на 10000 за вагітним жінкам. У разі інфікування плода у рамках перших чотирьох місяців строку вагітності, згодом, відповідно, проявляється клініка, притаманна зазначеного синдрому вродженої форми захворювання.

Эмбриофетопатия в період першого триместру в частині можливого ризику виникає в 2% випадків, в період другого триместру — у 0,4% випадків. Для вродженої форми захворювання характерна наявність шкірної патології у вигляді ділянок рубцювання при чіткому їх розподілу на скарифікації множинного типу, дерматомы, гіпо-пігментації. Також актуальні і патології ЦНС, кісток, очей, кишечнику, сечовидільної системи, не виключається затримка у внутрішньоутробному розвитку, а також відставання в частині психомоторного розвитку.

В період перших місяців життя немовляти летальність в даному випадку становить близько 25%, якщо інфікування відбулося у період після 20-го тижня строку вагітності, эмбриофетопатия не розвивається, вроджена вітряна віспа у такому разі стає латентної (прихованої, без проявів у формі помітних симптомів і ознак, на неї вказують). Згодом, у строк найближчих декількох місяців дитина може зіткнутися з симптоматикою, відповідної проявів оперізувального герпесу.

Неонатальна вітряна віспа являє собою захворювання в тій його формі, в якій воно проявляється у випадку інфікування плоду в період останніх трьох тижнів терміну вагітності, при пологах або в рамках 12 перших днів з моменту народження. Діти, чиї матері захворіли вітрянкою за 5 днів до настання пологів або в термін 3-х перших днів після цього, стикаються з симптоматикою даного захворювання до 5-10 днів життя. З-за відсутніх в організмі таких дітей відповідних антитіл, перебіг захворювання характеризується значною важкістю, а також приєднанням патологічних станів, що вказують на ураження внутрішніх органів (кишечник, нирки, серце, легені та ін). Також приєднується геморагічний синдром і ускладнення, в результаті яких картина захворювання зводиться до досить високими показниками летальності (вона досягає близько близько 30%).

У тому випадку, якщо вагітна захворіє в строк в межах 6-20 днів до настання пологів, клініка вітрянки у новонародженого проявляється відразу після його появи на світ. Враховуючи той факт, що в подібному варіанті сталася трансплацентарний передача антитіл від матері, перебіг захворювання в переважній більшості випадків носить досить сприятливий характер.

Ускладнення захворювання обумовлюються генералізацією процесу, а також ураженням вірусом внутрішніх органів, що часто відбувається в комплексі з приєднанням патогенних мікроорганізмів і зі зривом в імунній та ендокринній системах адаптаційних механізмів.

Серед ускладнень можна виділити наступні:

герпетичного ураження характеру, захоплюючі органи дихання (ларингіт, трахеїт, пневмонія в комплексі з дихальною недостатністю);
патологічні ураження, пов’язані з органами детоксикації (нефрит, абсцеси печінки, гепатит);
поразки, пов’язані з функціями периферичної та центральної нервових систем (менінгіт, енцефаліт, кісти в головному мозку, набряк мозку, мозочкова атаксія, полірадикулоневрит, парези і паралічі м’язів);
поразка судин, серця (міокардит, геморагічний синдром, тромбофлебіт, артеріїт тощо);
патології м’язів і суглобів (фасциит, міозит, артрит тощо).

Досить часто з перерахованих патологій розвиваються менінгоенцефаліти та енцефаліти. Ускладнення неврологічного масштабу обумовлюються як безпосереднім впливом вірусу, так і виробленим організмом імунною відповіддю, на тлі якого відбувається, у свою чергу, демієлінізація нервових волокон.

Енцефаліти найчастіше розвиваються в рамках періоду висоти висипань або періоду реконвалесценції. По першому варіанту енцефаліт розвивається через попадання вірусу в центральну нервову систему (гематогенним чи аксональним шляхами), що і обумовлює тяжкість подальшого інфекційного процесу. При фебрильною лихоманці розвиваються симптоми общемозгового типу (судоми, головний біль, порушення свідомості, блювота), деякі хворі стикаються з менінгеальними знаками. В майбутньому на передньому плані зазначається вогнищева симптоматика в комплексі з геміпарезом.

Якщо ж мова йде про енцефаліті в рамках періоду реконвалесценції (5-14 дні перебігу захворювання), то тут можна відзначити його актуальність незалежно від конкретної форми тяжкості перебігу захворювання. Переважно розвивається церебеллит з загальномозковою симптоматикою (блювота, головний біль і млявість), а також з симптоматикою, супутньої станом поразки мозочка (що проявляється у вигляді атаксії, м’язової гіпотонії, ністагму, тремору). Менінгеальна симптоматика відсутня або виражена в слабкій формі.

Для діагностування захворювання застосовуються дані, отримані при епідемічному аналізі, а також при лабораторних та клінічних дослідженнях. Лабораторна діагностика базується на наступному:

вірусологічні методи — за допомогою їх застосування проводиться виділення з тканинних культур клітин вірусу, крім цього його виділення також проводиться і з рідини пухирців при висипу, пошкодженої слущивающейся шкіри;
методи експрес-діагностики — перш за все, полягають в реакції імунофлуоресценції, за рахунок якої забезпечується можливість виявлення вірусних антигенів через мазки або зіскрібки, вилучені з підстав везикулярних утворень;
методи молекулярно-генетичні — передбачають виділення з везикулярной рідини, ліквору і крові ДНК, що належить вірусу, що полягає у використанні полімеразної ланцюгової реакції (або скор. ПЛР).
серологічні методи — зокрема це ІФА, за допомогою реалізації якого визначаються антитіла певних класів.

Для лікування вітрянки госпіталізація необхідна в важких формах її перебігу, а також в тих випадках, при яких розвиваються ускладнення (мієлопатія, енцефаліт, нефрит, менінгоенцефаліт та ін). В інших випадках лікування здійснюється в домашніх умовах.

Пропонується постільний режим для всіх пацієнтів: звичайний перебіг захворювання визначає для цього термін 3-5 днів, перебіг захворювання з ускладненнями вимагає індивідуального визначення такого терміну виходячи з тяжкості стану пацієнта. Також хворим потрібен хороший догляд, спрямований на уражені ділянки шкіри і слизових, що забезпечить можливість запобігання ускладнень. Рекомендуються щоденні ванни і зміна білизни. Обробка везикул здійснюється з використанням для цього 1%-ного р-ра діамантової зелені.

Також необхідно полоскання рота після їжі з використанням дезінфікуючого розчину на основі відвару ромашки, фурациліну або календули, можна використати і звичайну кип’ячену воду. Для промивання очей застосовується розчин фурациліну, поява гнійного відокремлюваного вимагає застосування крапель сульфацила натрію (20-30%-ного).

Крім цього також актуальна етіотропна терапія, заснована на наступних складових.

Вироцидные препарати

Сюди відносяться інозин пранобекс і аномальні нуклеозиди (препарати ацикловір, фамцикловір і валацикловір). Ефективність ацикловіру відзначається тільки при початку лікування, в рамках першої доби з моменту появи висипу у хворого. Легкі та середньотяжкі форми захворювання вимагають призначення його на строк в межах 7-10 днів, для лікування форм важких препарат вводиться внутрішньовенним крапельним способом на термін 7-10 днів, після чого схема лікування препаратом змінюється на використання його в звичайному варіанті (внутрішньо). Ацикловір мазь необхідно наносити на уражені ділянки шкіри, також її ефективність визначається при застосуванні на адресу кон’юнктивіту. Дітям від 12 років може бути призначено валацикловір, підліткам від 17 років, а також дорослим призначається фамцикловір. Інозин переважним чином впливає на вірус вітряної віспи, а також на ряд інших вірусів, крім цього він володіє імуномодулюючим ефектом.

Медпрепарати інтерферону

Легкі та середньотяжкі форми захворювання передбачають використання внутрішнє або у формі ректальних свічок (препарати віферон, кипферон, генферон лайт). Свічки віферон призначаються по одній двічі в день на термін від 5 до 10 днів. Дітям до 7 років призначають віферон-1, від 7 років — віферон-2. Для уражених ділянок шкіри використовується мазь віферон.

Індуктори інтерферону

Застосовуються в лікуванні легких/середньотяжких форм захворювання (препарати неовір, полудан, кагоцел тощо). В якості препаратів місцевої дії використовують полудан і т.п.

Імуноглобуліни

Такого типу необхідні препарати в лікуванні среднетяжелой/важкої форм захворювання.

Призначаються в разі розвитку таких форм вітрянки як бульозна, пустулезная або гангренозна. Крім цього актуально використання антибіотиків та на тлі розвитку бактеріальних ускладнень.

У патогенетичної терапії вітрянки для легких/середньотяжких форм захворювання використовується рясне пиття, для важких/ускладнених форм застосовуються внутрішньовенне крапельне введення глюкозо-сольових розчинів. З урахуванням контролю імунограми призначаються препарати імунокорегуючого дії і цитокиновые препарати. Додатково призначаються вітамінно-мінеральні комплекси і полівітаміни, ентеросорбенти та пробіотики, при наявності відповідних показань — препарати метаболічної дії, відхаркувальні препарати, муколітики, антигістамінні препарати та інгібітори протеаз. У разі вираженого прояви свербіння рекомендуються препарати антигістамінного дії першого покоління (діазолін, тавегіл, супрастин). Застосування глюкокортикоїдів актуальна тільки при розвитку енцефаліту.

Для усунення симптоматики використовуються жарознижуючі препарати (ібупрофен, парацетамол), Застосування ацетилсаліцилової кислоти неприпустимо, тому що це може привести до розвитку у хворих синдрому Рея!

При появі симптоматики, що вказує на можливу актуальність вітряної віспи необхідно викликати лікаря додому (це дозволить виключити можливість поширення інфекції і погіршення стану хворого).

Якщо Ви вважаєте, що у вас Вітрянка (вітряна віспа) і характерні для цього захворювання симптоми, то вам допоможе лікар педіатр (або терапевт, інфекціоніст).

Не знайшли що шукали? З’явилося запитання лікарю? Пишіть в коментарях, і ми обов’язково Вам допоможемо зробити все для точної діагностики захворювань онлайн.

источник