Ветряная оспа на украинском языке

Общая информация
Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним шляхом передачі, спричинене вірусом родини герпес-вірусів (Varicella zoster) і характеризується наявністю своєрідного плямисто-папульозно-везикульозного висипу на шкірі та слизових оболонках.

В00-В09 Вірусні інфекційні хвороби, які характеризуються ушкодженнями шкіри та слизових оболонок
В01 Вітряна віспа (varicella)

Типові форми вітряної віспи:

• інкубаційний період триває від 11 до 21 дня;
• захворювання розпочинається гостро: з підвищення температури тіла (висота температурної кривої визначається тяжкістю перебігу хвороби) та з появи висипу;
• іноді за 1-5 днів до появи висипу спостерігаються продромальні явища у вигляді субфебрильної температури тіла, в’ялості, відсутності апетиту та появи «раш-висипу» (скарлатиноподібного, еритематозного, короподібного);
• вітряний висип з’являється одночасно з підвищенням температури тіла чи на декілька годин пізніше, спочатку утворюються невеликі плями, які швидко перетворюються на папули та везикули; везикули зазвичай однокамерні;
• висип розташований на шкірі тулуба, обличчя, кінцівок, волосистої ділянки голови, рідше – на слизових оболонках рота, дихальних шляхів, очей, зовнішніх статевих органів;
• висип може супроводжуватися свербінням;
• на слизових оболонках елементи висипу швидко мацерують із утворенням поверхневих ерозій, які загоюються протягом 1-2 днів;
• на шкірі пухирці поступово підсихають та вкриваються кірочками. Після злущення кірочок на їх місці тривалий час зберігається легка пігментація, в рідкісних випадках – рубчики;
• процес висипання відбувається поштовхами, з інтервалом в 1-2 дні, протягом 2-4 днів, рідко – до 7-9 днів, тому спостерігається несправжній поліморфізм висипу;
• кожне нове висипання супроводжується новим підвищенням температури тіла.

Атипові форми вітряної віспи:

• рудиментарна форма розвивається у дітей із залишковим імунітетом чи після введення в період інкубації імуноглобулінів плазми крові. З’являється нерясна папульозна висипка з поодинокими дрібними пухирцями на тлі нормальної температури тіла;
• для пустульозної форми типовим є утворення на місці пухирців пустул із гнійним вмістом, захворювання супроводжується високим рівнем інтоксикації, після відпадання кірочок часто залишаються рубці;
• при бульозній формі поряд із типовими везикулами з’являються великі, діаметром до 2-3 см, пухирі з в’ялою покришкою і каламутним вмістом, пухирі можуть лопатися з утворенням великих ерозивних поверхонь. Після епітелізації останніх нерідко залишається бурувата пігментація;
• геморагічна форма розвивається у виснажених, ослаблених хворих, які страждають на гемобластоз, геморагічний діатез, сепсис або тривалий час отримували глюкокортикостероїди чи цитостатики, у них на 2-3-й день захворювання вміст пухирців стає геморагічним, кірочки мають чорний колір; можливі крововиливи у шкіру та слизові оболонки, носові кровотечі;
• гангренозна форма розвивається у виснажених хворих, при поганому догляді; при цій формі захворювання поряд із типовим висипом з’являються пухирці з геморагічним вмістом та значною запальною реакцією довкола них; у подальшому утворюється кров’яний («чорний») струп, після відторгнення якого з’являються глибокі, округлі виразки з брудним некротичним дном і підритими краями;
• генералізована або вісцеральна форма зустрічається у новонароджених або дітей старшого віку з імунодефіцитними станами чи у тих, які довго отримували глюкокортикостероїди. При цьому спостерігається специфічне ураження внутрішніх органів.

1. загальний аналіз крові (лейкопенія, відносний лімфоцитоз, нормальні показники ШЗЕ);
2. під час мікроскопії мазків із елементів висипу, які забарвлені срібленням за Морозовим, виявляють тільця Арагао (скупчення вірусу);
3. РФА дозволяє виявити антиген вірусу в мазках – відбитках із вмісту везикул;
4. для серологічного дослідження використовують парні сироватки; діагностичним вважається наростання титру у 4 рази і більше протягом 10-14 діб; дослідження проводять за допомогою РЗК, РНГА, ІФА, РІА.

При легких та середньотяжких формах вітряної віспи в імунокомпетентних пацієнтів терапія спрямована на профілактику вторинних бактеріальних ускладнень. Для цього щоденно змінюють одяг, постільну білизну, змащують везикули 1% розчином брильянтового зеленого, 1-2% розчином калію перманганату або іншими антисептичними засобами, після їжі полощуть рот 5% розчином борної кислоти, слабким розчином перманганату калію, фурациліну чи кип’яченою водою.

Засобом етіотропної терапії вітряної віспи є ацикловір. Препарат показаний для:

• пацієнтів із онкогематологічними захворюваннями;
• реципієнтів органів, кісткового мозку;
• хворих, які отримують кортикостероїдні препарати;
• дітей з вродженими Т-клітинними імунодефіцитами;
• пацієнтів із ВІЛ-інфекцією;
• хворих із вродженою вітряною віспою;
• пацієнтів із вітряною віспою, ускладненою ураженнями нервової системи, гепатитом, тромбоцитопенією, пневмонією;
• хворих із тяжкими формами вітряної віспи.

Крім ацикловіру, при вітряній віспі ефективними є такі препарати, як валацикловір, фамцикловір, ганцикловір.

Противірусну терапію призначають із першого дня захворювання. Доза ацикловіру становить 10-30 мг/кг маси тіла тричі на добу при парентеральному введенні у дітей першого року життя і 500 мг/м2 поверхні тіла тричі на добу у дітей віком від 1 року. Курс лікування триває 7 діб чи 48 годин після появи останніх елементів висипу. Імунокомпетентним дітям віком від 2 років та підліткам при тяжких формах хвороби ацикловір можна призначати всередину: разова доза для дітей віком 2-6 років становить 400 мг, від 6 років – 800 мг, кратність прийому становить 4 рази на добу.

При тяжких, генералізованих формах вітряної віспи, особливо у новонароджених та дітей першого року життя, можливе використання внутрішньовенного полівалентного імуноглобуліну щодня у дозі 0,4 г/кг маси тіла (3-5 уведень на курс) чи специфічного варицелозостерного імуноглобуліну у дозі 0,2 мл/кг маси тіла.

• Енцефаліти – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Мієліт – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Енцефаломієліт – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Полінейропатія – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Неврит зорового нерва – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Серозний менінгіт – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Гостра тромбоцитопенія – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Крововилив у наднирники – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Несправжній круп – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Пневмонія – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Бактеріальні ускладнення: флегмона, абсцес, імпетиго, бульозна стреп-тодермія, бешиха, лімфаденіт, гнійний кон’юнктивіт, кератит, стоматит – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Сепсис – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Артрит – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Остеомієліт – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
• Нефрит – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.

Затверджено наказом МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354

источник

Вітрянка у дітей: шляхи зараження.

ВІТРЯНКА – це одне з найпоширеніших захворювань, що зустрічаються у дітей. Хворіють вітрянкою тільки один раз, після цього в людини виробляється довічний імунітет, причому, у дітей дане захворювання протікає набагато легше, чим у дорослих людей. Вітрянка у дітей, способи зараження й симптоми ветрянки — про цей повинен знать кожний батько й мати. Отже, як же можна заразитися вітрянкою?

Вітрянка передається через слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів. Тобто, можна сказати, що вона передається по повітрю — повітряно-краплинним шляхом. Нескладно здогадатися, що саме через таку особливість передачі це захворювання й одержало назву – Вітрянка. Вітрянка частіше виникає в дітей, що відвідують дитячі дошкільні й освітні установи. Частіше вітрянка зустрічається в дітей молодше 10-12 років. У дитячому колективі варто лише одній дитині підхопити вітрянку, як вона стає заразною для інших дітей. Вітрянка в дітей – завжди привід полікуватися дома. Пам’ятайте, вітрянка в дітей – це не звичайний нежить, а набагато заразніше. Тому лікування вітрянки в дітей завжди здійснюється в карантинних умовах. Хоча, у багатьох європейських країнах дитини, зараженої даним захворюванням, не обмежують у спілкуванні зі своїми однолітками, тому що вважається, що краще перехворіти вітрянкою у ранньому віці, тоді й лікування, як таке не буде потрібно.

Заразною вітрянка в дітей стає за один день до початку шкірних висипань. Карантин закінчується через 5 днів після появи останніх висипань. По рекомендаціях медиків карантин у дітей, хворих вітрянкою триває протягом дев’яти днів з моменту появи першого висипання. Хоча такі заходи рідко допомагають, тому що вітрянка в дітей передається ще до появи перших висипань, у той час, коли дитина ще не обмежена в спілкуванні з оточуючими.

Симптоми вітрянки й розвиток захворювання.

Вітрянка в дітей і дорослих ніяк себе не проявляє протягом 1-3 тижнів. Це строк її інкубаційного періоду. Мінімальний строк інкубаційного періоду становить 7 днів. По закінченню даного строку в захворілого різко підвищується температура до 39-39,5 градусів. І якби не практично одночасна поява висипки, то вітрянку у дітей можна було б прийняти за ГРВІ. До того ж до симптомів вітрянки належить головний біль і почуття слабкості.

Спочатку з’являються несильні висипання на шкірі, просто пласкі рожеві цятки. Буквально за кілька годин кількість висипань різко збільшується. Цятки стають більш опуклими й утворюються пухирці з рідким умістом. Їх у жодному разі не можна видавлювати. Лікування вітрянки в дітей проводиться зовсім по-іншому. Перші 3-4 дня вітрянка у дітей супроводжується дуже сильними висипаннями й не тільки на шкірі, але на слизових оболонках – очах, в ділянці промежини, у роті. Саме неприємне, що цей висип ще й сильно свербить, але розчісувати її не можна, щоб уникнути занесення в ранку інфекції. Одні пухирці проходять – з’являються нові. Вітрянка в дітей протікає хвилеподібно. Нові висипання звичайно з’являються протягом 3-4 днів. Потім хвороба йде на спад. На місці пухирів залишається скоринки, яка поступово відпадає самостійно й при дотриманні всіх рекомендацій лікаря не залишають від себе слідів.

Лікування вітрянки в дітей.

По перше, необхідно знати, що вітрянка – це вірус, тому антибіотиками її не вилікувати. Але чому ж деякі лікарі все-таки призначають антибіотики? Це робиться в тих випадках, коли до вітрянки у дітей приєднується бактеріальна інфекції, починається нагноєння пухирців. Часто таке відбувається через постійні розчісування висипу. Саме тому лікування вітрянки в дітей вимагає пильної уваги батьків. Потрібно всіма способами постаратися відволікти дитину від розчісування висипу. Почитайте дитині казку, пограйте в спокійні ігри. Звичайне лікування вітрянки в дітей проводиться в амбулаторних умовах.

Хоча симптоми вітрянки достатньо нестерпні для дитини, все-таки бажано на час хвороби ( близько тижня ) зберігати постільний режим. Специфічного лікування у вітрянки немає. Ліків від неї не існує. Зате є можливість знизити до мінімуму неприємні відчуття, викликані цим захворюванням. Для того, щоб не допустити нових висипань, частіше змінюйте постільну й натільну білизну. До речі, мочити висип не можна, це тільки збільшить неприємні відчуття й подовжить строк загоювання пухирців. Єдиним виключенням є короткочасне прийняття ванн із додаванням слабкого розчину марганцю. До слова, що до того приймати ванни чи ні думки українських і європейських педіатрів розходяться. Європейські педіатри вважають, що потрібно приймати не ванну, а купатися під душем при наявності сильних симптомів вітрянки, а маленьким дітям душ просто необхідний, тому що малята частіше страждають від бактеріальної інфекції, що проникає через ранки. Маленьким дітям не поясниш, що чесатися не можна. У таких випадках душ може помітно полегшити стан дитини. Наші ж педіатри категорично проти купань під душем, та й у ванній в період гострих висипань. Крім цього, бажано дотримуватися нескладної дієти. Вітрянка в дітей протікає набагато легше при виключенні з їхнього раціону всіляких алергенів. Рекомендовані до вживання молочні й рослинні продукти. Не обійтися без значної кількості питва, як і при будь-якій хворобі. Особливо необхідно вживати достатню кількість рідини дитині, у якої висока температура, тому що жар може викликати навіть зневоднювання організму. Звичайно вітрянка в дітей забирає багато сил, пропадає апетит, але необхідно прикласти всі зусилля й виявити кмітливість, щоб заповнити в маляти дефіцит рідини й живильних речовин в організмі.

Зрозуміла справа, що лікування вітрянки в дітей припускає й приймання жарознижуючих засобів. Давати дитині жарознижуюче необхідно при температурі тіла вище 38-38,5 градусів. З жарознижуючих не рекомендоване приймання аспірину, особливо дітям молодше 12 років. Звичайно з появою симптомів вітрянки рекомендоване прийом лікарських засобів, що містять парацетамол. Він, при правильних дозуваннях, безпечний для дитини, виявляє жарознижуючу й протизапальну дії. Для того, щоб зняти такий симптом вітрянки як сверблячка, можна попросити педіатра призначити антигістамінний препарат у безпечному дозуванні, приміром, «Діазолін». При переході висипань на очі, можна використовувати спеціальний очний гель «Ацикловір», який ефективно бореться проти вірусу герпеса.

Багато батьків абсолютно впевнені, що лікуванням вітрянки в дітей є змазування пухирців зеленкою. Навіть зараз, гуляючи по вулиці в такий от спосіб можна легко визначити дитину, що перехворіла вітрянкою — по характерних «цятках» зеленки. Насправді, зеленка не лікує симптоми вітрянки, а виконує лише знезаражуючу функцію, захищає від проникнення бактеріальної інфекції в ранку. Особливо це важливо для дитини. Лікарям же зручно по цих цятках визначати — чи заразна дитина. Тобто зеленка не є лікуванням вітрянки в дітей, а служить для фіксування нових висипань. Це дуже зручно, у першу чергу, для лікарів. До того ж зеленка трохи зменшує сверблячку. Крім зеленки, висипання можна просто змазувати слабким розчином марганцю. Такий варіант більше підійде дорослій людині, що не бажає ходити обмазаним зеленкою. Спиртом у жодному разі змазувати не можна.

Наслідку вітрянки у дітей.

Щодо зовнішніх проявів наслідків вітрянки у дітей – це рубчики, що зосталися на місці пухирців. Таке часто зустрічається в тих дітей, та й дорослих у яких за час лікування вітрянки спостерігалося нагноєння, запалення пухирців.

Дуже важкі ускладнення зустрічаються досить рідко. До них відноситься запалення головного мозку – енцефаломієліт.

Особливо небезпечна вроджена вітрянка. Уникнути вітрянки під час вагітності можна, якщо вчасно зробити щеплення. Щеплення робляться тим людям, які ніколи не хворіли раніше вітрянкою. Визначити це можна по спеціальному аналізі крові. До речі, якщо дитина поспілкувалася із хворим вітрянкою, тобто всі шанси не допустити розвитку вітрянки у вашої дитини, якщо вчасно зробити щеплення. За результатами досліджень щеплення доцільно зробити протягом 48-72 годин після контакту із хворою людиною. Але чи варто таким способом «гальмувати» розвиток вітрянки у дітей? Про це дотепер ведуть дискусії медики.

У більшості випадків вітрянка в дітей старше року проходить без усяких ускладнень, за умови належного догляду, звичайно ж.

источник

ветрянка — 1. см. ветряная мельница 2. см. ветряная оспа Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов

ВЕТРЯНКА — (ветряная оспа), детское инфекционное заболевание, вызываемое вирусом из группы ГЕРПЕСОВ. После инкубационного периода, равного двум трем неделям, повышается температура; на теле, на конечностях и на лице появляются красные пятнышки (которые… … Научно-технический энциклопедический словарь

ВЕТРЯНКА — ВЕТРЯНКА, ветрянки, жен. (обл.). То же, что ветряк. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова

ВЕТРЯНКА 1 — ВЕТРЯНКА 1, и, ж. (прост.). Ветряная мельница. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

ВЕТРЯНКА 2 — ВЕТРЯНКА 2, и, ж. (разг.). То же, что ветряная оспа. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

ветрянка — ВЕТРЯНКА, и, жен. (прост.). Ветряная мельница. II. ВЕТРЯНКА, и, жен. (разг.). То же, что ветряная оспа. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

Ветрянка — Ветряная оспа Ребёнок с ветряной оспой МКБ 10 B01. МКБ 9 … Википедия

ВЕТРЯНКА — (chickenpox) легкое, но очень заразное инфекционное заболевание, вызываемое вирусом герпеса, который передается воздушно капельным путем. После инкубационного периода, длящегося 11 18 дней, у человека наблюдается небольшое повышение температуры,… … Толковый словарь по медицине

ветрянка — I ветрянка прут , ветерье ср. р. куст , с. в. р. Согласно Агрелю (Vetensk. Soc. i Lund Arsbok, 1922, стр. 73) и Петерссону (Lunds Univ. Årsskrift N. F., Bd. 18, No 7, стр. 58), родственно др. инд. vētras камыш , словен. vȋtra плеть, лоза,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

Ветрянка — I ж. разг. Ветряная оспа. II ж. разг. Ветряная мельница. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Ветрянка — I ж. разг. Ветряная оспа. II ж. разг. Ветряная мельница. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Ветряная оспа – болезнь, передающаяся воздушно-капельным путем. Чаще всего ею болеют дети дошкольного и школьного возраста. Это связано с тем, что вирус Varicella zoster имеет крайне высокую степень заразности, но у организма быстро вырабатываются к ней антитела, поэтому переболев в детском возрасте, взрослый человек становится невосприимчивым. Такая инфекция в любом возрасте может иметь ряд осложнений, среди которых – ветрянка на языке.

При ветряной оспе лечение практически всегда симптоматическое, т.е. все силы направляются на облегчение состояния и постобработку везикул. Это же заболевание, перешедшее в ротовую полость, может стать неприятной и даже серьезной проблемой.

Ветрянка на языке опасна тем, что в отличие от кожных высыпаний, на слизистой они не покрываются корочкой, которая должна защищать оставшиеся раны. Вместо нее образуются эрозийные участки, которые могут стать «воротами» для вторичной инфекции.

Основные характеристики ветрянки на языке:

• Не образуется корка;
• Сложно обрабатывать;
• Болезненные ощущения при приеме пищи и даже воды;
• Как и от кожных высыпаний беспокоит постоянный зуд;
• Большая вероятность вторичных инфекций.

Основным признакам ветряной оспы (высыпаниям, зуду) часто предшествуют менее очевидные:

• Общая слабость;
• Повышенная температура тела (в зависимости от сложности течения болезни она может быть больше 38°C);
• Боли в височной или затылочной части головы.

Бывает ли ветрянка на языке у детей? Да, но это довольно редкий симптом, обозначающий ослабление иммунитета. У взрослых же оно встречается намного чаще из-за, как правило, более тяжелого течения болезни.

Ветрянка на языке выглядит также, как и на кожных покровах. Это прыщики (пузырьки), наполненные жидкостью, когда они вскрываются на том же месте образовываются язвенные участки, для которых характерна сильная болезненность, зуд и затруднения при приеме пищи и воды. Главной опасностью, как уже было сказано, является появление вторичных инфекций.

Пациенты, находящиеся в группе риска возникновения ветрянки на языке:

• С открытыми кариозными образованиями;
• С хроническими заболеваниями полости рта и верхних дыхательных путей;
• Патологиями, чья симптоматика предусматривает поражение слизистой рта.

К ветрянке на языке не только у ребенка, но и у взрослого нельзя относиться легкомысленно, так как это заболевание может переходить на верхние дыхательные пути и поражать внутренние органы.

Для того чтобы понимать может ли быть ветрянка на языке следует проанализировать иммунитет больного. Главной и основной причиной ее появления является неспособность организма оперативно справляться с внешними возбудителями. Это может происходит по многим причинам:

• Хронические заболевания;
• Сахарный диабет;
• Болезнь, которую организм не успел побороть до поражения вирусом ветряной оспы;
• Прием антибиотиков, цитостатиков и глюкокортикоидов.

В таких случаях рекомендуется обратиться к врачу-инфекционисту, чтобы не допустить ухудшения состояния.

Если вы при ветрянке на языке чувствуете, что боль с ротовой полости распространилась ближе к горлу или общее самочувствие становиться только хуже – это причина немедленно обратиться к врачу. При этом учитывайте, что ветрянка действует волнообразно и периоды улучшения сменяются повтором симптоматики. В тяжелых случаях протекания болезни это может продолжаться до 10 дней. В остальных ситуациях можно лечиться в домашних условиях.

1. Следите за гигиеной полости рта;
2. Соблюдайте щадящую диету;
3. Несколько раз в день проводите процедуры с использованием антисептиков.

Гигиена полости рта и регулярная чистка зубов – это то, чем даже взрослые люди часто пренебрегают. Во время течения болезни — это должно стать неотъемлемой частью вашего дня. Удалять зубной налет нужно обязательно. Лучше всего подойдет паста Солкосерил, обладающая антибактериальными свойствами. Допустимы и другие дентальные медикаменты.

Некоторые люди не меняют своего рациона и продолжают употреблять острую и горячую пищу, что делать если ветрянка появилась на языке категорически нельзя. Перечень продуктов, запрещенных к употреблению на все время течения болезни:

• С большим содержанием специй;
• Жирные и жареные;
• Содержащие уксусную кислоту или большое количество соли (консервы, маринады);
• С резким вкусом (чеснок, лук);
• Сладкое;
• Алкоголь и сигареты.

При ветрянке на языке рекомендуется не употреблять твердую и горячую пищу, так как она может вызвать сильную боль и негативно повлиять на эрозивные участки.

Обработка полости рта должна проводиться щадящими антисептическими растворами. Ни в коем случае не мажьте язык зеленкой (даже точечно).

1. Слабый раствор марганца отлично подсушит ранки и окажет антибактериальное действие. Растворите в теплой, но не горячей воде несколько кристалликов марганцовки. Тщательно перемешайте. Поласкайте аккуратно, чтобы оставшиеся кристаллики не попали в ротовую полость – они могут стать причиной химического ожога.
2. По той же схеме используют раствор соды, 1 ч.л. на 200 мл кипятка.
3. Растворы Фурацилина и Мирамистина окажут сильный антисептический эффект и предупредят присоединение вторичной инфекции.
4. Отвар аптечной ромашки поможет успокоить воспаление. Можно применять в качестве полоскания или растворять в теплом чае и пить в течение дня.
5. Чайная ложка Хлоргексидина, которую рекомендуется не разводить, а поласкать самим препаратом. Будьте осторожны и старайтесь не глотать его.
6. Ранозаживляющим и противовоспалительным эффектом обладает облепиховое масло, которое точечно наносят на язвочки.
7. Только под наблюдением специалиста можно использовать раствор Лизоцима с Новокаином в пропорции 3:1. Процедура должна назначаться врачом, но это значительно эффективнее, чем лечить ветрянку на языке с помощью подручных средств.
8. В случае невыносимой боли можно использовать лед, который не причинит вреда, но окажет кратковременный обезболивающий эффект.

У детей ветрянка на языке часто сопровождается отказом от воды и пищи, это связано с острой болезненность при их приеме. Таким образом, детское заболевание требует особого внимания и препаратов, в частности для детей до шести лет. Если вам интересно, чем можно обработать ветрянку на языке у ребенка, возьмите на заметку несколько действенных и безопасных препаратов.

1. Камистад гель обладает противовирусными, антибактериальными и болеутоляющими свойствами. Подходит для маленьких детей. Не рекомендуется употреблять чаще трех раз в день. В его состав входит лидокаин, который оказывает быстрое обезболивающее действие.
2. Еще один хороший болеутоляющий и противовоспалительный препарат – Калгель. Также подходит для малышей, но рекомендуется консультация педиатра.
3. Холисал гель. Помимо антисептического и анестезирующего эффекта обладает жаропонижающими свойствами и показан для применения при повышенной температуре тела.

Помните, ветрянка на языке у ребенка – веский повод обратиться к педиатру, так как это симптом ослабленного иммунитета, который в особенности у малышей требует врачебного вмешательства.

Вітрянка у дітей (вітряна віспа) — поширене вірусне захворювання, яким хворіють, однак, не обов’язково в дитячому віці.

У дорослих людей, які не перехворіли в ранньому дитинстві вітрянкою, це захворювання протікає набагато важче, і можливі ускладнення.

Вітрянкою хворіють всього один раз за все життя. У дитини, яка перенесла цю хворобу, виробляється стійкий імунітет, що виключає ймовірність повторного захворювання.

Про симптоми вітрянки і способи зараження повинен знати кожен з батьків.

Саму назву хвороба отримала в силу способу розповсюдження «за вітром», тобто, висловлюючись сучасною медичною мовою, повітряно-крапельним шляхом. Вітрянкою можна заразитися через слизову оболонку очей або за допомогою попадання інфекції у верхні дихальні шляхи. Найчастіше вітрянка передається від дитини до дитини в дитсадках і освітніх установах (школах, гімназіях). При цьому найбільша частота зараження припадає на віковий період до 10 — 12ти років. Досить однієї дитини, яка захворіла на вітрянку, щоб заразити дитячу групу в 20-30 малюків.

Найкраще лікувати вітрянку в домашніх умовах. Це не просто нежить, яка скоро пройде, вітрянка — серйозне захворювання, і українська медична практика рекомендує для лікування карантинні умови. Хоча, приміром, у європейських країнах прийнято не обмежувати хвору дитину від здорових однолітків, оскільки перехворіла в дитинстві людина не піддається небезпеці захворювання вітрянкою в дорослому стані, що набагато небезпечніше.

Заразною вітрянка стає за день до перших висипань на шкірі у хворої дитини. Період карантину продовжується ще протягом 5 днів з моменту появи останніх висипань. Але в медичній практиці користуються іншим правилом підрахунку тривалості карантину — у цілому 9 днів, починаючи з появи найперших висипань. Такі запобіжні заходи, проте, не гарантують від зараження контактуючих із хворою дитиною здорових дітей, так як небезпека зараження виникає ще до першого висипання на шкірі.

Вітрянка, як у дітей, так і у дорослих, може протікати безсимптомно протягом досить тривалого терміну — 1-3х тижнів. Цей період називається інкубаційним і мінімальний термін його продовження становить 7 календарних днів.

Після закінчення інкубаційного періоду у хворого раптово підвищується температура (39 ° C і вище). Фактично одночасно з підвищенням t° з’являються перші шкірні висипання, які є основним симптомом констатування вітрянки, а, не допустимо, нежиті чи грипу. Додатковими симптомами вітрянки можуть виступати головний біль, відчуття слабкості, нездужання і тд.

Перші висипання — плоскі рожеві цятки — відрізняються поодиноким розташуванням на шкірі, але вже через кілька годин частота шкірних висипань швидко збільшується. Цяток стає більше, розташовуються вони частіше і змінюються в своїх якостях — стають опуклими, і всередині точок висипки накопичується рідина, утворюючи бульбашки. Їх категорично не можна видавлювати!

Протягом перших 3х-4х днів хвороба призводить до дуже сильних висипань на шкірі дитини, а також на різних слизових оболонках: в роті, на очах, в області геніталій. Неприємним для дитини є ефект сильного свербіння, при тому, що не можна дозволяти маляті розчісувати ранки. В іншому випадку в ранку може потрапити інфекція.

З часом одні бульбашки проходять, але періодично виникають нові, «дозрівання» яких проходить подібно ранкам, що вже зажили — іншими словами, вітрянка протікає хвилеподібно. Дня через чотири після першого висипання — припиняється поява нових бульбашок, після чого захворювання йде на спад. На місцях старих бульбашок залишаються скоринки, що відпадають самостійно з плином деякого часу. Якщо дотримуватися всіх рекомендації педіатра, надалі слідів залишитися не повинно.

Вітрянка — це вірус за своєю природою і тому лікування антибіотиками безглуздо, оскільки останні впливають на бактеріальний тип інфекції, а не на вірусний. Антибіотики призначаються у деяких випадках при вітрянці для боротьби з бактеріальною інфекцією, що приєдналась, наприклад, при занесенні її через відкриті ранки брудними руками або в інших випадках, коли відбувається нагноєння пухирів.

Саме тому не можна допускати розчісування дітьми слідів висипки. Маленьку дитину треба відволікати від неприємностей сверблячки: прочитати казку, заспівати пісеньку, відвернути увагу тим, що відбувається за вікном і т. д.

Оскільки зазвичай вітрянка лікується амбулаторно , подібне піклування хворої дитини повністю лягає на плечі батьків.

Фармакологічного лікування у вітрянки фактично не існує. Але бажаний постільний режим, помірний розпорядок дня без активних ігор а також використання засобів, що знижують неприємні відчуття у дітей, що викликаються висипаннями. До останніх відносяться:

• часта зміна натільної дитячої білизни;
• щоденна, а то і дворазова за день, зміна постільної білизни;
• виключення намокання ранок висипання (крім спеціальних короткочасних ванн);
• виключення з раціону харчування дитини всіх можливих алергенів (акцент у харчуванні робиться на молочні продукти і продукти рослинного походження);
• обробка ранок «зеленкою».

Допускається і навіть вітається приймати дитині короткочасну ванну з додаванням у воду слабкого розчину марганцю, що вносить ефект знезараження. Проте на цей рахунок європейська медична практика знову ж відрізняється від рекомендацій українських педіатрів. У Європі лікарі рекомендують не ванну, а душ, особливо, для дітей молодшого віку, у яких перебіг вітрянки майже завжди пов’язаний з бактеріальною інфекцією. Душ, на їх думку, значно покращує стан дитини, рятуючи її від безперервної сверблячки. Наші педіатри виступають категорично проти душа взагалі, проти прийняття ванн в період гострого висипання і допускають тільки зазначений варіант з марганцівкою в період, коли чергова «хвиля» висипань йде на спад. Купання під проточною водою може інфікувати відкриті ранки.

Під час вітрянки дитині необхідно рясне пиття, також як і при протіканні ГРЗ, грипу та інших хвороб, коли підвищена температура може привести до зневоднення. У дітей, як правило, зникає апетит під час хвороби, батьки повинні постаратися заповнити недолік живильних речовин і загальної кількості рідини в організмі дитини.

Прийом жарознижувальних засобів при вітрянці у дітей також регулюється, як і при протіканні грипу, тобто давати жарознижувальне в дозах, обумовлених віком і власною вагою дитини, треба при t ° вище 38°C. При цьому прийом аспірину дітьми віком до 12 років — не рекомендується. Зазвичай при вітрянці дітям прописуються жарознижувальні засоби на базі парацетамолу, які при правильно дотриманому дозуванні (згідно інструкції препарату) — безпечні. Жарознижувальне на базі парацетамолу знімає жар і одночасно надає протизапальну дію.

Для зняття свербіння можна використовувати антигістамінний препарат, наприклад, «Діазолін», але тільки за приписом лікаря і в прописаному ним же дозуванні. Тому, якщо ваш педіатр не призначив нічого подібного, задайте йому відповідне питання.

При висипаннях на оболонці очей застосовується противірусний гель «Ацикловір», призначений спеціально для очей. Питання його застосування також необхідно обговорити з педіатром.

З приводу горезвісної зеленки, характерні цятки якої покривають тіло хворої на вітрянку дитини, можна сказати, що вона не належить до лікувального засобу, а лише знезаражує ранки і запобігає потраплянню в них інфекції. Плюс до цього, зеленка знімає ступінь свербіння.

Зеленку може замінити в цьому сенсі слабким розчином марганцю, а ось застосування спирту в знезаражувальних цілях неприпустимо. Для лікарів та у колі близьких людей фіксування ранок зеленкою служить додатковим сигналом про зараження дитини вітрянкою.

Після хвороби на місці бульбашок і пухирів у діток можуть залишитись незначні рубчики. Але якщо в період протікання хвороби не спостерігалося нагноєнь, то з часом сліди зникнуть.

Запалення головного мозку — важкий вид ускладнення після вітрянки у дітей. Зустрічається дуже рідко. У цьому сенсі особливо небезпечна вітрянка у новонародженого, часто отримана під час перебігу вагітності матері. Щоб уникнути цього — своєчасно робляться щеплення людям, що раніше не хворіли на вітрянку. Встановити цей факт можна шляхом спеціального аналізу крові. Подібні щеплення роблять і дітям, але також після встановлення факту не зараження. За результатами цього аналізу щеплення роблять протягом 2х — 3х діб після контакту із зараженою людиною.

У переважній більшості випадків вітрянка у дітей у віці старше 1-го року проходить без ускладнень.

источник

Спільнота російських пап у Франції

Ветрянка – в высшей степени заразное заболевание, вызываемое вирусом герпес зостер – поражает в основном детей. Если вы были в контакте с инфицированным ветрянкой, может пройти 2-3 недели, прежде чем проявятся симптомы заболевания. Симптомы ветрянки очень мучительны для детей, особенно если инфекция сильная. К тому же при расчесывании сыпи возникают шрамы – самые неприятные побочные явления ветрянки у детей. У взрослых, однако, ветрянка может протекать еще более тяжело и даже осложниться серьезной пневмонией. После контакта с больным ветрянкой старайтесь не расчесывать сыпь, чтобы сократить распространение инфекции и образование шрамов. Ребенку подстригите ногти покороче, а малышам, если возможно, наденьте мягкие хлопковые рукавички. Струпья лечите, нанося на них несколько капель витамина Е каждый вечер.

Симптомы ветряной оспы

Небольшой жар Рвота и в некоторых случаях мышечные боли Обильные высыпания в виде зудящих пузырьков, поражающие кожу, глаза и рот. Пузырьки лопаются и образуют струпья.

Ветряная оспа проявляется в виде мелких высыпаний, сначала на теле, затем на лице и конечностях.

Традиционная медицина

Облегчайте лихорадку болеутоляющими средствами, зудящие высыпания смазывайте зеленкой или фукорцином. При более серьезной инфекции необходимы антивирусные лекарства, которые также назначают на ранних стадиях ветрянки у взрослых.

Если началась лихорадка, примите 1-2 таблетки болеутоляющего, повторите каждые 4 часа. Сверяйтесь с инструкцией на упаковке.

В Регулярно давайте жидкое болеутоляющее средство, следуя инструкциям на упаковке, или в соответствии с рекомендациями врача.

Наденьте малышу хлопковые рукавички, чтобы он не расчесывал сыпь.

Гомеопатические средства

Рус токсикодендрон (сумах ядовитый) 6с.

При сильном зуде в виде теплых компрессов При мелких водянистых пузырьках – первое средство.

Антимониум тартарикум 6с. При медленном созревании пузырьков. Больной вял, потлив. Возможен сухой кашель без отхождения мокроты.

Антимониум крудум 6с. При ветрянке и расстройстве желудка. Больной раздражителен, сердит. При прикосновении, уходе и обмывании плачет. На языке белый налет. Дозировка: Одна таблетка каждые 2-4 часа, пока не станет легче. Максимальная длительность приема 5 дней.

Потребляйте больше жидкостей, особенно ананасовый сок, разведенный пополам с водой, ромашковый чай и воду. Уже через 24-48 часов это повысит выработку в организме белых клеток крови, которые борются с инфекцией.

Ананас отличается высоким содержанием витамина С, необходимого, чтобы победить инфекцию. Его сок -освежающий напиток, богатый энзимом бромелайн.

При ветряной оспе травы облегчают лихорадку и успокаивают сыпь. Применение и дозировка:

Для снижения температуры и раздражительности приготовьте чай из равных частей посконника, цветков бузины и ромашки (12-2 ч. л. на стакан, в зависимости от возраста пациента, 3 раза в день). Зуд можно успокоить, обмыв сыпь смесью сока бурачника (бораго) – огуречной травы – (30 мл2 ст. л.) и обычного настоя мокрицы (100 мл) и вытяжки гамамелиса (25 мл). Ватным тампоном осторожно нанесите на пораженные места. Принимайте ежедневно до 6 раз таблетки эхинацеи 200 мг, она поможет победить инфекцию.

Бурачник цветет поздней весной или ранним летом. Выжмите сок из нежных частей растения, он уменьшит раздражение кожи.

Ароматерапия

Лаванда Lavandula angustifolia

Римская ромашка Chamaemelum nobile

Эвкалипт Eucalyptus radiata

Бергамот Citrus bergamia Ванны с этими маслами или содержащий их лосьон успокоят зуд. Распыление масел остановит распространение вируса, чтобы другие люди не заразились ветрянкой.

Тепловатые ванны, распыление или пропаривание комнат. Окунайте ребенка в ванну с тепловатой водой с добавлением 1 капли любого из указанных выше масел (но не всех сразу) каждые 2 часа. Регулярные ванны также приносят облегчение и взрослым с ветрянкой.

Эвкалиптовое масло обладает противовирусным действием и хорошо снимает боль при местном применении. Его также применяют при укусах насекомых и местной инфекции. Не применять для самых маленьких детей.

Профилактика

Дети практически всегда выздоравливают после ветрянки без осложнений. Всё, что от вас требуется – поддержать естественную сопротивляемость детского организма полноценным, здоровым питанием.

источник

Тривиальная ветрянка, или, если пользоваться медицинской формулировкой, ветряная оспа, которую большинство благополучно перенесли в детстве, на самом деле есть ничто иное, как следствие активизации вируса герпеса.

Именно поэтому она так легко передается воздушно-капельным способом.

Ветрянка – одно из немногих заболеваний, диагностика которого не требует наличия медицинского образования. Основным симптомом, позволяющим безошибочно определить заражение ветряной оспой, является появление сыпи, как правило, сопровождающееся повышением температуры тела. Высыпания при ветрянке представляют собой небольшие пятна розового цвета с четко очерченным контуром. В течение нескольких часов пятна распространяются по всему телу, после чего на них образуются везикулы – пузырьки с прозрачной жидкостью внутри, по своему внешнему виду напоминающие капли воды.

Ветрянка традиционно считается детским заболеванием, поскольку более 90 процентов пораженных вирусом – дети в возрасте до 17 лет. При этом вторичное заражение ветряной оспой встречается крайне редко по причине развития иммунитета после уже перенесенного заболевания.

В течение 7-23 дней с момента заражения ветряная оспа протекает бессимптомно. Первые высыпания отмечаются, как правило, в волосистой части головы и на лице с последующим распространением. При этом возможно как равномерное распространение везикул по телу, так и концентрация на отдельных его участках. Не исключено поражение слизистых оболочек полости рта, глаз и половых органов.

Острая стадия заболевания длится порядка 3-7 дней. В течение этого периода высыпания продолжаются, зажившие везикулы сменяются новыми. У детей ветрянка редко протекает с осложнениями, повышенная температура тела обычно наблюдается только в первые дни заболевания и чаще всего не превышает 38 градусов.

Заболевание ветрянкой предполагает амбулаторное лечение с соблюдением постельного режима и карантина. Собственно сама ветряная оспа какому-либо лечению не поддается, любые воздействия направлены лишь на снятие ее симптомов.

Так, для облегчения зуда и фиксации количества везикул их обычно прижигают растворами бриллиантовой зелени, которую в обиходе принято называть зеленкой или метиленовой сини. В качестве альтернативы можно использовать слабый раствор марганцовки. Спирт для этих целей категорически противопоказан. Так как ветрянка часто сопровождается проявлениями у больного признаков интоксикации, следует придерживаться определенной диеты, предусматривающей, прежде всего обильное питье и употребление молочных и растительных продуктов, оказывающих детоксикационный эффект. Рекомендуется исключить из рациона соленую, острую и кислую пищу, а также продукты, способные вызывать аллергическую реакцию.

Антибиотикотерапия применяется исключительно в случаях развития бактериальной инфекции, возникающей, как правило, вследствие расчесывания везикул. Поэтому во избежание осложнений необходимо постоянное наблюдение за поведением ребенка, малышам лучше всего надеть легкие рукавички. Следует избегать перегревов, поскольку потоотделение увеличивает зуд. При необходимости и по рекомендации врача могут быть назначены антигистаминные препараты.

Если температура тела превышает 38 градусов, в качестве жаропонижающего применяются препараты, содержащие парацетомол.

Внимание! Аспирин при ветрянке противопоказан, поскольку он может способствовать развитию осложнений различной степени тяжести.

Ибупрофен при ветрянке принимать крайне нежелательно. Несмотря на то, что большинство русскоязычных сайтов вам расскажут о том, что можно принимать и парацетамол, и ибупрофен, принимать его крайне нежелательно. Согласно Национальной Библиотеке Медицины США (MedlinePlus.Gov), он повышает вероятность повторного инфицирования.

Аналогичные данные содержатся и на авторитетных медицинских ресурсах Великобритании (например, NHS.uk). Эти же данные используют и доктора при назначении жаропонижающих в большинстве европейских стран.

Заболеваемость ветряной оспой среди взрослых составляет порядка 10 процентов от всех зарегистрированных случаев. Как правило, это первичные заражения людей старше 17 лет, не перенесших ветрянку в более раннем возрасте. Однако известны случаи и вторичного заражения, встречающиеся, в основном у больных, страдающих патологиями иммунной системы либо подвергнувшихся химио- или лучевой терапии.

В отличие от детской, иммунная система взрослого человека гораздо активнее реагирует на попадание в организм вируса. Поэтому внешние признаки таких заболеваний, как ветряная оспа, у взрослых, как правило, появляются позднее, что значительно затрудняет диагностику.

Чаще всего, по прошествии инкубационного периода, длительность которого одинакова как у детей, так и у взрослых, ветрянка у последних проявляется в виде повышенной температуры тела, зачастую достигающей критической отметки в 40 и более градусов. При этом появление характерной сыпи может задерживаться на несколько дней. Длительная гипертермия может сопровождаться тошнотой, рвотой, не приносящей облегчение, а также свето- и звукобоязнью.

С появлением высыпаний повышенная температура, как правило сохраняется, либо отмечается незначительное ее снижение. Наблюдается также острая реакция лимфоузлов, выраженная в их увеличении. Продолжительность острой стадии ветрянки у взрослых составляет порядка 10 дней. В течение этого времени продолжаются высыпания на коже, при этом заживание везикул, которое у детей в большинстве случаев происходит бесследно, у взрослых нередко сопровождается образованием рубцов.

Помимо мер, принимаемых для лечения ветряной оспы у детей, в случае заболевания взрослого необходима активная профилактика возможных осложнений. Поэтому лечение производится с применением противовирусных и иммуномодулирующих препаратов. При наличии показаний используется антибактериальная терапия.

Независимо от возраста больного, необходимо строгое соблюдение норм личной гигиены. Водные процедуры, способные значительно облегчить зуд, возможны сразу же после нормализации температуры тела. Рекомендована также частая смена постельного белья.

Несмотря на широкую распространенность ветряной оспы, это заболевание не является безобидным и требует немедленного реагирования. Своевременное обращение за медицинской помощью и адекватное лечение помогут избежать развития осложнений и значительно сократить длительность течения болезни. Применение любых медикаментов, а также народных способов лечения должно быть в обязательном порядке согласовано с врачом.

«Жить здорово!». Выпуск передачи о ветряной оспе.

Доктор Комаровский об опасности детской ветрянки.

источник

Ветряная оспа является одним из наиболее распространенных заболеваний на планете. Она встречается почти также часто, как грипп и ОРВИ, а страдают от нее, как правило, дети.

Ветрянкой называют острое вирусное заболевание, передающее воздушно-капельным путем от человека к человеку. Характеризуется возникновением сыпи в виде небольших пузырьков, высокой температурой.

Возбудителем считается вирус герпеса третьего типа. Он внедряется в кровь через верхние дыхательные пути и поражает кожные покровы. Вне организма человека он теряет свою жизнеспособность уже через 10 минут. Микроб погибает при нагревании, воздействии ультрафиолетового излучения и солнечных лучей.

Восприимчивость к ветрянке составляет 100%, чаще всего она диагностируется у детей в возрасте от 6 месяцев до 7 лет. У взрослых встречается достаточно редко, так как большинство из них без осложнений переносит болезнь в детстве. Выработанный после перенесенной инфекции стойкий иммунитет сохраняется на протяжении жизни.

Выделяют 4 стадии течения заболевания:

• Инкубационная – бессимптомный период. В среднем составляет 11–21 день;
• Продромальная – характеризуется возникновением головных или мышечных болей, значительным подъемом температуры. У детей проявляется не всегда, у взрослых наблюдается достаточно часто и протекает с осложнениями. Данный период наступает за 1–2 суток до обнаружения первых высыпаний;
• Стадия высыпания характеризуется массовым появлением сыпи и волнообразным повышением температуры. Чаще всего лихорадочное состояние сохраняется на протяжении 2–5 дней, иногда температура держится до 10 суток. Высыпания наблюдаются в течение 2–9 дней. Обычно они не затрагивают глубоких кожных слоев и после выздоровления исчезают бесследно.
• Восстановительная – длится 1 месяц после выздоровления. В течение этого периода требуется ограничение физических нагрузок и прием витаминных комплексов.

Источником заболевания является инфицированный вирусом ветряной оспы человек. Опасность заражения сохраняется на протяжении всего инкубационного периода вплоть до момента исчезновения корочек. Болезнь передается воздушно-капельным путем, однако максимальная концентрация вируса обнаруживается в жидкости, содержащейся в типичных для ветрянки пузырьках.

Инфекция проникает в организм через верхние дыхательные пути и внедряется в слизистые оболочки. Затем попадает в кровеносную систему и распространяется на кожные покровы. Происходит расширение кровеносных сосудов, сопровождающееся покраснением, затем наблюдается образование папул – приподнятых над поверхностью кожи узелков, и везикул – пузырьков с жидкостью. Первые высыпания обычно фиксируются на туловище и конечностях, позднее – на лице и под волосами. Иногда сыпью покрываются слизистые оболочки.

Вследствие активного размножения вируса происходит рост температуры тела, отмечаются другие неспецифические реакции. После перенесенной инфекции у человека вырабатывается стойкий иммунитет.

Вирус может сохранять свою жизнеспособность в человеческом организме, и при наличии совокупности провоцирующих факторов, может вызвать опоясывающий лишай.

Ветрянка отличается длительным инкубационным периодом, составляющим от 7 до 21 дня. С момента инфицирования до появления первых симптомов проходит, как правило, не менее недели. Ребенок уже является источником заражения для других детей, однако внешне это никак не проявляется. Обычно сохраняется двигательная активность и хороший аппетит.

За день-два до появления клинических признаков у ребенка могут отмечаться:

• головная боль;
• вялость, сонливость;
• отсутствие аппетита;
• тошнота;
• резкое повышение температуры до 38-40°C.

Вышеперечисленные симптомы сходны с признаками обычного ОРВИ, и только появление сыпи позволяет достоверно установить заболевание.

Высыпания обычно возникают не позднее суток после подъема температуры. Сначала на кожных покровах отмечаются одиночные плоские пятнышки розоватого цвета, затем их количество резко увеличивается, они становятся выпуклыми и трансформируются в заполненные жидкостью пузырьки. Их появление сопровождается сильным зудом, дети нередко расчесывают проблемные участки, способствуя проникновению в организм инфекции. Сыпь может покрывать верхние и нижние конечности, спину, живот, лицо и волосяную часть головы. На ступнях и ладонях пятна, как правило, отсутствуют.

Болезнь часто сопровождается увеличением ушных и шейных лимфоузлов.

Сыпь начинает подсыхать спустя 3 суток после возникновения, покрываясь красной корочкой. Однако ветрянка протекает волнообразно, поэтому каждые 2 дня на коже появляются новые очаги высыпаний, сопровождаемые очередным подъемом температуры и головной болью. Лишь спустя 7–10 дней все пузырьки покрываются коркой, и ребенок перестает быть источником заражения.

Для опытного врача диагностировать ветрянку не составляет труда. Яркая клиническая картина в большинстве случаев позволяет абсолютно точно определить заболевание:

• стадия высыпаний начинается через 7–21 день после контакта с инфицированным человеком;
• волнообразное течение данного периода;
• одновременное наличие на поверхности кожи ребенка всех форм развития сыпи – розовых пятен, плотных узелков, пузырьков с желтоватой жидкостью, подсохших корочек;
• инфекция проявляется в первую очередь на туловище и конечностях, затем переходит на лицо и волосяную часть головы. Наличие сыпи на ступнях и ладонях является нетипичным.

Если симптоматика выражена недостаточно отчетливо, специалисты прибегают к следующим лабораторным исследованиям:

• общий анализ крови. Увеличение СОЭ указывает на наличие инфекционного процесса. Рост числа нейтрофилов свидетельствуют о бактериальном осложнении;
• серологический анализ крови на антитела проводится в атипичных случаях, превышение показателей в 4 и более раз достоверно указывает на ветряную оспу;
• исследование под микроскопом или иммунофлюоресцентный анализ содержимого пузырьков.

В подавляющем большинстве случаев у детей ветрянка протекает в легкой форме и не требует госпитализации. При соблюдении всех рекомендаций врача гарантированное излечение этой болезни происходит в домашних условиях. Стандартная терапия включает в себя:

• прием жаропонижающих препаратов. Для детей рекомендованы парацетамол и панадол (в дозировке, рассчитанной исходя из веса и составляющей 20 мг/кг 3 раза в сутки), а также нурофен в суспензии (5–10 мг/кг до 4 раз в день). Эти лекарственные средства позволяют быстро и эффективно снизить температуру и улучшить общее состояние. Категорически запрещен прием аспирина, вызывающего при ветрянке поражение печени;
• применение антигистаминных препаратов, уменьшающих зуд и препятствующих развитию аллергических реакций. Детям обычно прописывают супрастин (дозировка в зависимости от возраста составляет от ¼ до ½ таблетки в течение суток) или фенистил (принимается 3 раза в день по 3–10 капель);
• обработка кожных высыпаний. Традиционно для смазывания элементов сыпи используют раствор зеленки, который позволяет тщательно обработать каждое пятнышко. Средство способствует скорейшему образованию корочек и ненадолго уменьшает зуд. Более действенным является 5-процентный раствор перманганата калия (марганцовки) или жидкость Кастеллани, обладающие легким антибактериальным эффектом. Сыпь во рту и на половых органах смазывается перекисью водорода или водным раствором зеленки;
• соблюдение питьевого режима. Повышенное потребление жидкости необходимо для выведения токсинов из организма.

При протекании болезни в тяжелой форме врачом назначается дополнительное специфическое лечение: прием противовирусных, иммуномодулирующих и успокоительных препаратов.

Промежуток времени от момента проникновения вируса в организм до возникновения первых симптомов болезни называется инкубационным периодом. Для ветряной оспы его продолжительность составляет от 7 до 21 дня и зависит от состояния иммунной системы. Попавшие в дыхательные пути микробы проникают в слизистые оболочки и начинают там активно размножаться, накапливаясь в течение всего инкубационного периода. Достигнув критической массы, инфекция попадает в кровеносную систему и распространяется по всему организму, переходя тем самым в продромальную стадию.

В большинстве случаев на протяжении инкубационного периода человек является незаразным. Однако при ветряной оспе за 1–3 дня до его окончания и появлении первых клинических симптомов болезни уже происходит распространение инфекции.

Ветрянка относится к чрезвычайно заразным заболеваниям. В случае отсутствия иммунитета при контакте с инфицированным уберечься от болезни невозможно.

В детских садах и школах карантин объявляется на 21 день с момента выявления последнего заболевшего. Этот срок объясняется максимальной продолжительностью инкубационного периода.

Детям, контактировавшим с заболевшим, не запрещается посещать сад или школу. Тем учащимся, которые не общались с инфицированным более 3 недель, рекомендуется перейти в другую группу, класс или воздержаться от посещения занятий.

Карантин объявляется в конкретной группе или классе после окончательной постановки диагноза. В течение всего периода производится ежедневный осмотр воспитанников медицинским персоналом. При выявлении заболевшего, его изолируют от других детей и незамедлительно информируют родителей.

Нет необходимости прекращать работу детского сада или школы в целом. Существует ряд мероприятий, помогающих избежать массового инфицирования:

• регулярное проветривание и влажная уборка;
• использование разных входов для перемещения здоровых детей и групп на карантине;
• запрет на посещение физкультурного и музыкального залов.

Специфические мероприятия для дезинфекции помещений при выявлении случаев ветряной оспы не производятся, так как вирус обладает низкой жизнеспособностью вне человеческого организма.

На протяжении многих десятков лет пузырьки при ветрянке было принято мазать зеленкой. Считалось, что только так можно добиться скорейшего образования корочек и уменьшить нестерпимый зуд. В настоящее время специалисты ставят под сомнение этот способ, так как зеленка не влияет на скорость образования корок и процесс заживления, а также совершенно не справляется с зудом.

В качестве альтернативных способов предлагаются следующие препараты:

• лосьон «Каламин» – быстро снимает зуд и покраснение, способствует активной регенерации кожи. Подходит для детей, не окрашивает кожу;
• раствор марганцовки – используется с самого раннего возраста. Применение требует особой осторожности, так как превышение концентрации способно вызвать ожог. Чтобы этого не допустить, необходимо в стакане кипяченой воды растворить несколько кристаллов марганцовки до образования нежно-розового раствора;
• суспензия «Циндол» облазает подсушивающими и дезинфицирующими свойствами. Можно использовать до 6 раз в сутки.
• гель «Фенистил» способствует активному заживлению кожных покровов и эффективно устраняет зуд. Однако его применение рекомендовано только при тяжелом течение ветряной оспы после консультации с лечащим врачом.

Инфицирование ветряной оспой, особенно у взрослых, нередко приводит к развитию осложнений. Наиболее серьезными являются:

В случае, если человек не переболел ветрянкой в детстве, существует большая вероятность инфицирования в зрелом возрасте.

Симптоматика практически не отличается, однако у взрослых болезнь, как правило, протекает в тяжелой форме и проявляется следующими симптомами:

• высокая температура в течение продолжительного периода;
• ярко выраженные продромальные признаки – головные и мышечные боли, потеря аппетита, общетоксические проявления;
• обильная сыпь, позднее образование корочек;
• часто поражаются слизистые оболочки, увеличиваются лимфатические узлы.

Заболевание ветрянкой во время беременности, особенно на ранних сроках, может усугубить течение болезни у женщины и привести к инфицированию и даже гибели плода. После 20 недели риск для ребенка является незначительным.

Методы лечения зависят от формы течения болезни, состояния иммунной системы и возраста человека.

Как правило, при протекании болезни в лёгкой и среднетяжелой формах лечение производится амбулаторно. Инфекционистами рекомендуется:

• соблюдение постельного режима при наличии повышенной температуры;
• обильное питье для скорейшего выведения токсинов из организма;
• сбалансированное питание. Оптимальным является соблюдение белково-растительной диеты;
• обработка кожных покровов дезинфицирующими препаратами. Вместо традиционной зелёнки могут использоваться перманганат калия, суспензия «Циндол», «Фукорцин», «Каламин». Каждый элемент сыпи обрабатывается отдельно при помощи ватной палочки. Каламин может использоваться до 4 раз в сутки, фукорцин и циндол – до 6, марганцовка – без ограничений;
• проведение специальной медикаментозной терапии.

При легком течении специалисты рекомендуют ограничивать лечение обработкой высыпаний и приемом жаропонижающих средств. Хорошо зарекомендовали себя препараты, не оказывающие негативного влияния на иммунную систему пациента:

Запрещается использовать аспирин во избежание развития побочных эффектов.

Если наблюдается тяжелая форма болезни, врачами прописывается прием противовирусных препаратов. Рекомендованная доза ацикловира составляет 800 мг 5 раз в сутки на протяжении недели. В особо тяжелых случаях практикуется внутривенное введение препарата 3 раза в день в дозировке 10 мг/кг массы тела.

Антигистаминные средства помогают справиться с зудом и отечностью. Хорошо показали себя:

Их суточная доза не должна превышать 4 таблеток.

Допускается обработка кожных покровов специальными препаратами, уменьшающими зуд и другие кожные проявления. Например, «Фенистил-гель» допускается использовать многократно в течение суток.

Эффективным методом борьбы с ветряной оспой является вакцинация. В ряде стран – Японии, Австралии, США, Австрии вакцинирование от ветряной оспы включено в национальный прививочный календарь. Данная процедура позволяет сформировать иммунитет к болезни на всю жизнь.

Представители ВОЗ и производители вакцин рекомендуют проводить иммунизацию от ветряной оспы детям, достигшим годовалого возраста. Российские специалисты не советуют проводить процедуру детям до 2 лет. Взрослые не имеют ограничений по возрасту.

Для вакцинации используют живую вакцину и специфический иммуноглобулин.

При введении живого ослабленного вируса Varicella Zoster в организме развивается бессимптомная легкая форма ветряной оспы. Происходит образование антител, которые обеспечивают стойкий длительный иммунитет.

В России разрешено использование следующих вакцин:

• «Окавакс» (Япония) применяется для вакцинации детей с 12-месячного возраста и взрослых. Вводится однократно внутримышечно. Используется в качестве экстренной профилактики не позднее 3 суток после контакта с инфицированным человеком. Минимальная стоимость препарата составляет 1900 рублей;
• «Варилрикс» (Бельгия) вводится двукратно с интервалом 6–10 недель. Допускается для вакцинирования детей, начиная с 9 месяцев и взрослых. Средняя цена в аптеках составляет 2200 рублей.

Препарат «Зостевир» является специфическим иммуноглобулином к вирусу ветряной оспы. Он помогает облегчить протекание болезни и ускорить процесс выздоровления. Медикамент вводится внутримышечно 1 раз в сутки в дозировке от 1 до 3 мл в зависимости от показаний. Не содержит живого вируса и не обеспечивает пожизненный иммунитет.

Инфекционисты в ряде стран не видят необходимости во всеобщей иммунизации против ветряной оспы в детском возрасте, так как в большинстве случаев до достижения подросткового возраста наблюдается легкое течение этой болезни. Вакцинация назначается только при наличии объективных показаний, например, ослабленном иммунитете.

Британские инфекционисты выявили связь между иммунизацией в детстве и заболеванием опоясывающим лишаем, вызываемом тем же вирусом, в зрелом возрасте.

Для человека, не переболевшего ветрянкой в детском возрасте, вакцинация является 100-процентно правильным решением.

Единственным надежным способом предохранения от заражения ветрянкой является вакцинация. Остальные методы не дают стопроцентной гарантии. Однако вероятность инфицирования при заболевании одного из членов семьи можно снизить при соблюдении следующих мер предохранения:

• полная изоляция заболевшего;
• применение отдельной посуды;
• использование ватно-марлевых повязок;
• прием противовирусных препаратов или своевременная вакцинация.

Знание и соблюдение профилактических мер позволяет избежать заражения ветряной оспой или перенести ее без осложнений.

Узнать мнение специалистов о ветрянке вы можете, просмотрев видео.

источник